Розділ 34

Розділ 34: Нові випробування і магнетизм

Ранок розгортався повільно, проте спокій у прихистку був оманливим. Навіть найслабші промені сонця не могли заглушити відчуття, що небезпека вже поруч. Наставники світу богів не спали: їхні пастки і магічні спостереження продовжували розгортатися по всьому місту. Та Ліан і Талірея відчували, що магнетизм між ними став сильнішим, ніж будь-коли раніше. Кожен дотик, кожен подих, кожен погляд заряджав їх енергією, впевненістю і непереможною силою єдності.

— Ліане… — шепотіла Талірея, притискаючись до його плеча, відчуваючи тепло його шкіри та ритм серця. — Я відчуваю, як вони готують нову пастку. Їхні магічні хвилі вже наближаються… і вони сильніші, ніж раніше.

— Тримайся ближче, — відповів Ліан, обіймаючи її так, що їхні тіла злилися в єдине поле енергії. Його руки реагували на кожен рух Таліреї, а магнетизм між ними перетворювався на невидиму ауру-захист. — Кожен наш дотик, кожен погляд — це наш щит і наша сила. Разом ми непереможні.

Арен і Селіна активно координували другорядних героїв, готуючи магічні бар’єри та маяки для спостереження за хвилями противника. Ліан і Талірея використовували час до атаки для тренувань, відточуючи синхронізацію рухів і магії. Кожен рух одного передбачав рух іншого, і тяжіння між ними стало не лише романтичним, а й магічним каналом сили.

— Ліане… — сказала Талірея, притискаючись до його обличчя, відчуваючи тепло його губ і силу серця, — навіть небезпека не лякає мене, коли ти поруч. Ти — моя опора, моя сила… мій щит.

— І мене не лякає, — відповів Ліан, притискаючи її до себе ще міцніше, — тому що ти поруч. Наш магнетизм робить нас непереможними, а любов — непохитною. Ми злилися в єдину силу.

Перша хвиля пасток наставників активізувалася несподівано. Ліан миттєво відчув енергетичні хвилі, підхопив Талірею на руки, і їхні тіла тремтіли від адреналіну та фізичного тяжіння. Кожен дотик, кожен погляд і рух перетворювався на магічну хвилю, що відбивала атаки, наче їхня любов і тяжіння були щитом, а серця — мечем одночасно.

— Разом ми сильніші! — крикнув Ліан, відчуваючи, як енергія Таліреї переплітається з його власною.
— Так! — відповіла вона, притискаючись до нього ще ближче, відчуваючи їхні серця в унісон, магнетизм, що вибухав навколо, і захисну силу, яку вони створювали своїм тяжінням.

Пастки наставників розривали повітря спалахами магії, але їхня романтика і тяжіння перетворювали серця на щит, а кожен дотик у повітрі ставав магічною зброєю. Кожен поцілунок і легке торкання заряджали союз неймовірною енергією, яка зміцнювала їх і робила непереможними.

— Ніхто не зможе нас роз’єднати, — шепотіла Талірея, притискаючись до Ліана, її очі блищали рішучістю, пристрастю і любов’ю.
— Разом ми непереможні, — відповів Ліан, відчуваючи, як магнетизм між ними перетворюється на невидиму броню, що охоплює їхні тіла і душі. — Кожен дотик, кожен подих, кожен погляд — наша сила.

Коли хвиля випробувань минула, вони стояли, міцно обіймаючи одне одного. Кожен ритм серця, кожен подих і кожен дотик зміцнювали їхній союз. Магнетизм між ними став не лише романтичним, а й магічним щитом проти всього світу богів.

— Тепер ми готові до всього, — промовив Ліан, притискаючи Талірею до себе, відчуваючи їхню єдність у кожній клітині.
— Так, — підтвердила Талірея, відчуваючи, як їхня магія і тяжіння злилися в єдину силу. — І навіть Ардан і наставники не зможуть нас роз’єднати.

Вони залишалися в обіймах ще довго, відчуваючи, як магнетизм і любов між ними створюють невидимий щит, що гартує їх перед новими, ще більш небезпечними випробуваннями. І водночас цей щит — доказ того, що їхня єдність непорушна, а сила, народжена коханням, може протистояти будь-якій магії світу богів.