Розділ 43

Стриптиз-клуб «Сирена» був розташований неподалік від центру міста та майорів яскравою неоновою вивіскою. Дарина вилізла з авто, прискіпливо розглядаючи коричневі стіни закладу.

- Чому зупинилася? Ходімо, - Максим обійняв її за плечі і повів до входу.

В стінах клубу було доволі темно, Дарина трохи розширила очі, коли потрапила туди – дівчина була здивована. Вона очікувала побачити безліч пілонів на яких вигвинчуються фігуристі дівки, але нічого такого не було.

Чоловіки сиділи за круглими столиками щось обговорюючи, а деякі сиділи, навіть, зі своїми жінками. Дарину здивував той факт, що дівчата теж відвідують подібні місця. Раніше вона думала, що жіноча половина людства не ходить в такі клуби.

За одним із столиків Дарина помітила танцівницю в красивому відвертому вбранні – вона танцювала для якогось чоловіка в чорному діловому костюмі. Брови Дарини поповзли вгору, коли танцівниця залізла прямо на дивани та почала грудями тертися об його обличчя.

- Ми будемо у vip-зоні, тому не переживай, - Макс прослідив за Дарининим поглядом і посміхнувся.

- Хочеш сказати, що танцівниць там не буде? – З повною недовірою поглянула вона на нього.

- Танцівниць там може бути декілька, - ніби вибачаючись відповів він.

Vip-кімната була досить просторою, бордові дивани, скляний стіл по центру, стіни чорного кольору, але освітлення було яскравим.

Компанія чоловіків сиділа за столом, вони розпивали спиртні напитки та вели свої розмови. Коли Максим з Дариною ступили до середини, всі замовкли і повернули голови в їхню сторону. Дарина відчула жар на шкірі від всіх цих поглядів. Серед чоловічої компанії вона помітила чотирьох дівчат та по їхній зовнішності зрозуміла, що вони тут працюють.

- Макс! Радий тебе бачити, - мовив рудий, ніби вогонь, хлопець та широко посміхнувся.

- Це взаємно, - посміхнувся Максим.

Макс потиснув кожному руку та сів на диван, Дарина опустилася поряд із ним.

- А ти не квапився, - почувся вкрадливий голос чоловіка, який сидів прямо напроти Дарини.

Дівчина стрепенулася, коли помітила його та поглянула на Макса.

- Тобі тільки здалося, - відповів Максим, наливаючи собі віскі.

Чоловік продовжив зосереджено вдивлятися в Макса, а Дарина нічого не розуміючи перевела погляд на чоловіка.

- Дарино знайомся – це мій старший брат Ярослав, - Макс вказав на чоловіка пальцем правої руки, в ній же тримаючи наповнений стакан та зробив перший ковток. – Ярославе знайомся – моя дівчина Дарина.

- Брат? – Майже пропищала вона, розгублено переводячи погляд зі свого хлопця на його брата. – Привіт.

Ярослав міцно стиснув зуби, поглянувши на неї. Дарина бачила в його погляді якусь неприховану ворожість. Дівчина затремтіла, опустила погляд на підлогу та нервово переплела пальці рук між собою.

По кімнаті рознісся смішок – одна з дівиць глузливо дивилася на неї. Дарина кинула у відповідь не менш глузливий погляд. Що ця дівка собі дозволяє?

- Ти тут тільки обслуга для чоловіків і якщо я захочу, то станцюєш і для мене. Для цього мені достатньо кинути тобі в обличчя декілька купюр, ніби собаці палку. Тож краще мовчи, - їдко прошипіла їй Дарина.

Дівчина різко замовкла, а вираз обличчя став незворушним.

Один з присутніх голосно розсміявся.

- О це так! А вона з характером, будь обережний, - чоловік років 40, схвально хитнув головою перевівши погляд із Дарини на Макса.

Весь цей час Ярослав вивчав Дарину важким поглядом, відставив стакан та прийняв розслаблену позу, схилившись на спинку дивану.

- Ти та сама дівка з якою зустрічався Стас, - погляд Ярослава став іще важчим, пасмо чорного волосся впало йому на лоба.

- Звідки знаєш? – Занервувала вона.

- Чудове запитання, - тихо мовив він. – Дивно, що він зник саме після розриву з тобою.

Дарина відчула, що в горлі стає сухо, прямо, як в Сахарі.

- Нічого дивного не бачу. Це просто збіг. – Потиснула вона плечами.

- Справді? – Його брови підлетіли вгору і він подався вперед, спираючи лікті на коліна. – Який незвичайний збіг.

- Я навіть не знаю чи зустрічався він зі мною насправді, - мовила неслухняним язиком Дарина. – У Стаса була дівчина… Схоже він зраджував мені з нею…чи навпаки. Було неприємно дізнатися, що у мого хлопця є інша.

- Ти скоріше за все була сильно розлючена.

- Звичайно я була розлючена! – Вигукнула Дарина і різко замовкла поглянувши прямо в очі Ярослава. – А чому ти це кажеш? – Повільно закінчила вона.

Маским тяжко зітхнув.

- Ярославе годі тобі.

Але Ярослав не звернув на нього ніякої уваги, важкий погляд був прикутий лише до Дарини.

Один з хлопців теж підключився до Макса та мовив:

- Яре припини, залиш дівчину в спокої.

Та слова хлопця теж пролетіли мимо вух Ярика.

- Стасу подобалась твоя подружка… Він багато про неї розповів. Катерина, здається так її звуть.

Дарина засовалась на дивані, напруження майже досягло свого піку і у неї от-от могла виникнути істерика.

- І що?

- Це так схоже на Стаса…

- Що ти маєш на увазі? – Дарина насупилася.

- У мого брата ніколи не  було однієї дівчини, - криво усміхнувся він. – Наташа… Катя, - мовивши ім'я подруги, він підняв одну брову. – Б’юся об заклад, що тобі такий розклад не подобався, адже ти знала про це.

- До чого ти ведеш? Що це я вбила твого брата? Так? Ти це хочеш сказати? – Голос Дарини зірвався та захрипів. – Ти помиляєшся, я не причетна до смерті Стаса! Тому не смій підозрювати мене!

- А хіба я сказав, що він мертвий? – Ярослав пильно поглянув на неї і Дарина розгубилася.

- Що?

Ярик хмикнув.

- Я лише сказав, що…

Він не встиг закінчити, тому що Макс його обірвав:

- Досить! Ми можемо поговорити на одинці? – Макс люто сканував брата поглядом.

Ярик лише мазнув очима по Максу та мовив до Дарини.

- Я знайду свого брата, чого б мені це не коштувало. Я перевернув верх дном всю Мену і переверну всю Україну, і якщо знадобиться…весь світ. Але брата я знайду…живого чи мертвого.