Розділ 23

Густий туман підіймався від самої води, Катя обійняла себе руками та потерла передпліччя щоб хоч трохи зігрітися.

Вона все таки подзвонила Стасу та домовилася з ним про зустріч біля річки. Правда місце для їхньої зустрічі вибирала Дарина.

Видихнувши з легень густий пар, Катя стрепенулася. Дарина топталася поряд, тримаючи руки у кишенях куртки.

- Щоб ти там не задумала, але я все ще не хочу приймати у цьому участь, - зціпивши зуби мовила руда.

- Єдине, що тобі потрібно зробити – це поговорити з ним. Тобі не треба торкатися його, зрозуміла? Ніяких дотиків, обіймів та цілунків, - погрозливо мовила Дарина. – Хоч він і покидьок та все ще подобається мені.

- Я навіть зустрічатися з ним не хочу, про все інше я взагалі промовчу, - видихнула Катя.

- Він скоро з’явиться, - Дарина озирнулася довкола, - тому я піду на свою позицію.

Хутко розвернувшись, Дарина помчала у бік лісової посадки.

- Почекай! – Покликала її Катя і Дарина озирнулася, зупинившись. – Скажи мені, що ти задумала!

- Побачиш! Нічого серйозного. Просто моя поява стане несподіванкою, от і все! – Мовила вона і зникла у темряві між деревами.

Погане передчуття душило Катю своїми ціпкими пальцями, а десь у горлі стискався удушливий спазматичний комок. Дівчина нервово проковтнула слину, після чого відкашлялась. Глянувши на нічне небо густо усіяне яскравими зорями, вона поглянула на годинник. Її телефон показував близько одинадцяту, а Стас прибуде рівно об одинадцятій.

Нервова напруга посилилася, коли світло від фар появилося у її полі зору. Хлопець під’їхав та зупинився поблизу, засліпивши Каті очі. Заглушивши двигун та погасивши фари, Стас вийшов на повітря та повільним кроком підійшов до Катерини.

- Привіт, - ледь посміхнулась вона, не рішуче глянувши на нього.

У світлі яскравого, повного місяця, вона помітила, як його губи повільно розтягуються у задоволеній посмішці.

- Привіт, руденька красуня, - низьким, хриплим голосом мовив він, - посмішка на його обличчі стала ще ширшою.

Подих у Катерини зовсім перехопило, вона так занервувала, що зовсім забула, як говорити.

Стас не зводив томного погляду з її обличчя, пожираючи губи дівчини своїми очима, він підступив на крок до неї. Його пальці легенько пройшлись по дівочій щоці та доторкнувшись до губ, завмерли. Катерина важко задихала.

- Про що ти хотіла поговорити? – Нахилився та прошепотів у її уста він. – Ти хотіла зустрічі, тепер я тут. – Пальці Стаса міцно стиснули її підборіддя, а подих виходив ривками.

- Мені було нудно, - швидко мовила вона і з її губ зірвався нервовий смішок.

- Ну-у-дно, - протягнув він. – Я можу врятувати тебе від нудьги. У мене це добре вийде, - прошепотів Стас. – Стань моєю дівчиною і я подарую тобі весь світ.

Катя знову розсміялася, але тепер глузливо.

- У тебе вже є дівчина. Як її там… - Вона н мить відвела погляд, - …Наташа?

Стас міцно стиснув щелепи.

- Не буду запитувати звідки ти про неї знаєш. Хоча я і так здогадуюсь хто тобі розповів, - він забрав свою руку від її обличчя і розслаблено відступив назад. – Як там справи у Дарини? – Підняв він свинцевий погляд на Катю.

- Вона жила набагато краще до зустрічі з тобою. Все пішло під три чорти, коди ти звернув на неї свою увагу. Тепер коли між вами все скінчено, вона знову повернулася до свого щасливого життя, - гордовито піднявши підборіддя, вона безстрашно вдивлялася в його непроникні очі.

Стас притиснув палець до своїх уст і тихо розсміявся.

- Мені все рівно. Вона ніколи мене не цікавила. Я готовий покинути Наташу заради тебе, готовий проміняти сотні різних дівчат на одну тебе. Я ніколи не був готовим піти на подібний крок заради дівчини, але зараз, я готовий.

Катя поворухнула плечем.

- Тепер ти чекаєш, коли я впаду до твоїх ніг? – Саркастично запитала вона.

- Можна просто в обійми, - усміхнувся він.

Катя не стримала сміх.

- Ти неймовірний. Невже ти думаєш, що я повірю твоїй маячні? У мене вже є хлопець і інший мені не потрібний, - вона насмішливо оглянула його з ніг до голови.

- Ти не знаєш що говориш, - видихнув він і зробивши різкий рух руками в її сторону, притягнув Катерину до себе за талію.

Тепер її долоні упиралися йому в груди. Стас схопивши дівчину за волосся, натиском притиснув її до себе губами до губ. Теплі уста хлопця нестримно терзали її міцно стиснуті губи. Катерина замичала, намагаючись звільнитися із його сталевих обіймів.

Одним швидким рухом, ліва рука Стаса пірнула вниз та обхопила її сідниці, стискаючи до болю. Катя замичала сильніше, лупцюючи своїми кулачками по його широких, масивних плечах. Та будь які спроби на звільнення потерпали поразку, а руки Стаса ще міцніше притискали дівчину до себе. Потрапивши у пастку павука, Катя зрозуміла, що звільнення чекати можна лише в тому разі, якщо він сам її відпустить.

Стоячи за деревами Дарина розширеними очима спостерігала за картиною, яка розгорталася прямо перед її очима. Дівчина побагровіла від люті, міцно стиснувши кулаки. Перше, що попалося їй на очі, був невеликий камінь неподалік від неї. На  свинцевих ногах вона пройшла до каменю, нахилилася та взяла його до рук.

Катя продовжувала тримати стиснутими свої губи, не бажаючи відповідати йому. Вона відкинула голову назад щоб уникнути дотиків його уст. Раптом, Стас здавлено хмикнув і завмер на місці, його погляд виражав щось незрозуміле. Катерина завмерла, спостерігаючи, як він повільно опустився на коліна, а потім впав на землю.