Розділ 11

- Моя зачіска зіпсована. І навіщо я стільки часу витратила на укладку волосся, - занила Таня, коли Катерина приєдналася до них.

- Хіба тільки твоя? – Дарина з докором поглянула на подругу. – Пощастило тільки Каті. – Вона із заздрощами поглянула на зібране у кінський хвіст волосся подруги.

Через декілька хвилин до них під’їхала чорна мазда, скло в машині опустилося і дівчата побачили за кермом Стаса. Окрилена щастям Дарина всілася поряд із ним на передньому сидінні, дівчата сіли позаду. Тепле повітря за долі секунди опалило прохолодні обличчя подруг.

- Ти швидко приїхав, - мовила до нього усміхнена Дарина.

- Треба було затриматись? – Серйозно запитав він, кинувши на неї погляд. Стас зрушив автомобіль з місця.

За Дарину відповіла Таня:

- Ні в якому разі! В противному випадку ми могли перетворитися на бурульки. На вулиці страшенно похолодало.

- Це точно, - підтвердила Дарина.

- А от я не мерзну, - мовив Стас. – Гаряча кров добре зігріває, - він підморгнув Дарині. Дівчина пильно дивлячись на нього, усміхнулася.

До їхньої розмови не долучалася тільки Катя. Вона сиділа поряд із Танею і просто дивилася у вікно. Туди, де мимо них проносився темний міський пейзаж. Краплини дощу потрапляли на скло і повільно стікали до низу. Стас їхав доволі повільно, тому краплі не зносило стрімким повітрям.

Вона була зовсім сумна. Настрою у дівчини не було, а налаштуватися на відрив у неї ніяк не виходило. Можливо у всьому був винен Антон. Він не дзвонив до неї, а вона просто чекала коли він зателефонує першим. Може треба було послухатися Таню і подзвонити самій?

Набравшись сміливості, вона дістала мобільний, зняла з блокування та так і залишилась сидіти. Екран знову став чорним. Запхнувши телефон подалі до кишені, Катя застібнула блискавку та трохи розслабилася. Не буде вона дзвонити перша. Не буде.

Приїхавши до двоповерхового будинку, який був схожий на маєток, Стас зупинив авто. Всі дружно вилізли на вулицю і Тетяна обійняла себе руками від холоду.

- Можна я залізу назад до машини? – Клацаючи зубами, запитала вона у Стаса.

- Зараз зігрієшся, - показав в усмішці зуби Стас. Він попрямував до будинку.

Вечірка була у самому розпалі.

- Ми запізнилися? – Отямилася Таня, дивлячись на велику кількість незнайомих обличь.

- Я ніколи не запізнююсь, - коротко відповів Стас.

Він поклав долоню Дарині на поясницю та повів її у натовп. Дівчата залишилися стояти на вході.

- Ну що? – Несміливо протягла Катя. – Так і будемо стояти наче привезені?

- А нас сюди хіба не привезли? – Запитанням на запитання відповіла Тетяна.

Катя посміхнулася.

- Ходімо! – Бадьорим тоном мовила Таня і взявши Катю за руку повела у глиб будинку. – Ми повинні щось випити.

Взявши дві бляшанки з пивом, дівчата розмістилися на софі. У куті кімнати Катя помітила діджея. Саме він задавав тон музиці.

- Цікаво, скільки коштує замовити діджея на вечірку? – Задумливо мовила Катя.

- А я звідки знаю? – Здивовано відповіла Таня. – Треба спитати у покидька, який організував цю вечірку.

- Я зовсім нікого тут не знаю, - Катя говорила зовсім тихо і Тетяні довелося нахилитися до неї щоб розчути хоча б слово.

- Я теж. Варто завести нові знайомства. Ти тільки поглянь на всіх цих весельчаків, напевне грошей у кожного хоч відбавляй.

- Хто б говорив, - Катя осудливо поглянула на подругу.

Таня була багатою дівчиною з самого дитинства. Її тато займався автомобільним бізнесом. Свій перший автопарк він отримав у спадок від свого батька, інші вже придбав сам.

- Нікому не говори про це, - Таня жартівливо підставила вказівного пальця до губ. – Тссс!

- Як скажеш, - потисла плечами Катя.

- Ти як хочеш, а я піду танцювати і знайомитись із гарними хлопцями, - Таня піднялася з місця та задравши руки в гору, ходою від стегна попрямувала до своїх жертв на сьогоднішню ніч.

Катя залишилася сидіти на одинці. Граючись пивом у бляшанці, вона зовсім занудьгувала. Підперла рукою підборіддя та стала спостерігати за веселими тусовщиками. Вона весь час поглядала на телефон, але Антон так і не дзвонив. Випрямившись на софі, дівчина пошукала поглядом в натовпі його постать. Нікого знайомого не побачила і видихнувши повітря з легень схилилася спиною на софу.

Стас сміючись щось весело розповідав одному із хлопців. Помітивши його Катя підвелася і попрямувала до нього. Дарини чомусь поряд не було. Катя помітила її біля двох дівчат із якими вона розмовляла. І як їй так швидко вдається заводити нові знайомства? Каті було доволі важко сходитися з людьми. Хоч всі її і вважали милою, однієї зовнішності було недостатньо для дружньої бесіди.

- Стасе, - тихо покликала вона.

Хлопець продовжував розмовляти зі своїм знайомим, не помічаючи Катерини, яка стояла збоку від нього.

- Стас! – Вигукнула вона і він повернув обличчя до неї.

На його губах заграла сама привітна посмішка у світі.

- Що сталося руда красуня? – Запитав він.

- Ти не знаєш, Антон прийде сюди?

- Що-що? – Він нахилився до неї щоб краще розчути її тихі слова. Занадто близько. Катя відчула його подих на своїй щоці.

- Антон сьогодні буде? – Трішки голосніше запитала вона.

Стас поглянув на неї.

- А навіщо він тобі? Ви домовилися з ним про приватну зустріч?

- Та ні. Просто цікаво, - зніяковіла вона.

- Не знаю чи прийде. Наскільки мені відомо, його не запрошували сюди, - говорив Стас, не зводячи з Катерини погляду.

- Сюди половина прийшла без запрошення, - голосно розсміявся співбесідник Стаса. – Не хвилюйся сонечко, прийде твій коханий.

Катя підкинула брови в гору, розвернулася і повільно пішла назад до софи.

- Почекай! – Зупинив її Стас. – Ми зараз хочемо піти в гараж трохи розслабитися. Складеш нам компанію?

Катя перелякано вистрілила поглядом спочатку в співбесідника, потім і в самого Стаса.