Коли місто дихає двома
Несподіване зіткнення
Аліна йшла вузькою вуличкою до театру, тримаючи в руках блокнот і кілька книг, коли раптом хтось обережно, але різко зіштовхнувся з нею.
— Марко?! — її голос здригнувся від несподіванки.
Він усміхнувся, поправляючи пальто, і її серце пропустило удар:
— Аліно… знову ти тут?
Їхні погляди зустрілися, і повітря між ними стало густим. Легкий дощ бризкав на їхні плечі, але ніхто не помічав.
— Може, місто нас переслідує, — жартувала вона, намагаючись зберегти спокій, але руки тремтіли.
— А може, це ми самі шукаємо одне одного, — прошепотів він, і його пальці випадково торкнулися її зап’ястя.
Дотик був легким, але Аліна відчула тепло, що розходилося тілом. Вона на мить застигла, а потім нахилилася ближче.
— Я… я не знаю, що робити, коли ти поруч, — сказала вона тихо.
— Тоді дозволь мені бути поруч, — його голос був низьким, впевненим, і вона відчула, як пальці переплелися з його.
Їхні губи зустрілися на кілька секунд, коротко, але пекуче. Дощ обплітав їхні плечі, а вони стояли, відчуваючи, що цей випадковий момент може стати доленосним.
#4993 в Любовні романи
#834 в Сучасна проза
Відредаговано: 02.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
