Коли місто дихає двома

Книжкове кафе біля театру

Кафе було маленьким, затишним і трохи старомодним. Воно ховалося біля старого театру, немов боялося бути надто помітним. Тут завжди пахло кавою, папером і трохи — самотністю. Аліна відчувала цей запах як рідний.
Вона працювала тут давно.
Достатньо, щоб знати: люди приходять не лише по напої й книги. Вони приходять за тишею. За відчуттям, що їх ніхто не квапить.
Аліна вірила, що книги вміють слухати краще за людей.

Роуз

Подобається

#4993 в Любовні романи
#834 в Сучасна проза

У тексті є: кава, книги, кохання і самотність

Відредаговано: 02.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись