Коли місто дихає двома
Туман і Тиша
Місто прокидалося повільно, ніби не хотіло заважати її думкам.
Ранковий туман лежав між будинками, м’який і густий, а ліхтарі ще не встигли згаснути — вони тримали ніч за край, не відпускаючи одразу. У такі моменти місто здавалося чеснішим. Без шуму, без поспіху, без ролей.
Аліна любила ці хвилини.
Коли ще ніхто нічого не вимагає.
Коли не треба відповідати, усміхатися, бути зручною.
Коли можна бути просто собою — дівчиною з теплим шарфом, блокнотом у сумці й серцем, яке лише вчиться не боятися.
Вона йшла знайомою вулицею і думала, що тиша — це теж форма сміливості.
#4993 в Любовні романи
#834 в Сучасна проза
Відредаговано: 02.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
