Глава 7. Його королева

Минув місяць після того бою під Равенхольдом.

За цей час війна встигла змінити свій вигляд настільки, що карти, які ще недавно лежали на столах військових рад, довелося переписувати майже повністю.

Те, що спочатку мало стати одним вирішальним штурмом фортеці, перетворилося на довгу облогу.

Ноктаріум захопив зовнішнє кільце Равенхольду, але внутрішні мури залишилися за Альбіоном. Фортеця ще трималася. Її сторожові вежі продовжували подавати світлові сигнали, на внутрішніх стінах працювали маги, а важкі ворота залишалися замкненими навіть тоді, коли на горизонті вже не було жодного серйозного ноктаріумського штурму.

Після захоплення зовнішнього кільця Ноктаріум отримав достатньо простору, щоб розгорнути облогові машини, облаштувати укріплені табори та перекрити дороги, якими до фортеці могли надходити запаси.

Кассіан ще після першого бою сказав, що внутрішні мури Равенхольду можна не брати силою. Замість нового штурму почалося очікування.

Дні змінювалися ночами.

Сніг танув удень і замерзав уночі, перетворюючи землю навколо фортеці на тверду, слизьку кірку. Ноктаріумські солдати будували укриття просто в промерзлій землі. Альбіонські стрільці час від часу робили вилазки, намагаючись знищити облогові машини, але кожна така спроба завершувалася однаково: коротким боєм, кількома тілами на снігу й поверненням тих, хто залишився живим, за внутрішні стіни.

Перший тиждень Равенхольд тримався впевнено.

На другому тижні з фортеці перестали виходити патрулі.

На третьому почали економити магічні кристали.

На четвертому ноктаріумські розвідники помітили, що на частині стін більше не запалюються світлові руни.

А потім перестали працювати й сигнальні вогні.

На тридцять перший день після падіння зовнішнього кільця над Равенхольдом підняли біле полотно.

Ноктаріум не пішов на штурм. Йому вже не було навіщо.

Фортеця здалася через голод. Звістка про капітуляцію дійшла до столиці Альбіону наступного дня.

Вона не викликала паніки. Принаймні відкритої.

У королівському палаці не було криків, розбитого посуду чи розлючених радників, які вимагали негайного контрудару. Навпаки - там панувала дивна, майже неприродна тиша. Військові знали, що втрата Равенхольду була серйозною. Але вони також знали, що це ще не кінець кампанії. 

Ноктаріум отримав фортецю. Через кілька днів після її падіння він завершив захоплення перевалу. Тепер між його північними гарнізонами й основними землями з'явився пряміший шлях для перекидання людей, продовольства, зброї та магічних кристалів.

Їхня армія стала ближчою. Альбіонська - відступила.

Та саме тому Едріан вирішив змінити правила. Він не збирався намагатися повернути Равенхольд одразу. Фортеця вже була втрачена. Якщо кинути туди армію зараз, Ноктаріум просто змусить їх битися на своїх умовах.

Треба було вдарити не по тому, що вже захопили. А по тому, завдяки чому вони могли це утримувати.

Військова рада зібралася ще до світанку.

У великій залі було холодно, незважаючи на три каміни. Карти займали майже весь центральний стіл. На них були позначені не тільки фортеці та дороги, а й річки, гірські проходи, склади, магічні вузли та місця, де розвідка за останні два тижні помітила пересування ноктаріумських підрозділів.

Едріан стояв біля північної частини карти. Він не сідав.

За столом уже були генерали, командири гарнізонів і кілька бойових магів, відповідальних за систему укріплень. Генерал Арден поклав перед королем останній звіт.

- Підтверджено остаточно. Равенхольд повністю перейшов під контроль Ноктаріума.

Едріан не взяв папір.

- Гарнізон?

- Частина здалася. Частина загинула під час останніх вилазок. Поранених передали разом із рештою полонених.

- Скільки людей залишалося всередині?

- Приблизно тисяча сімсот.

Едріан на мить заплющив очі.

- А коли закінчилися запаси?

- Три дні тому.

- І вони все одно трималися ще три дні?

- Так.

Едріан кивнув.

- Добре.

Арден подивився на нього.

- Добре?

- Вони виконали наказ.

- Ми втратили фортецю. І ви говорите, що це добре?

Едріан нарешті взяв звіт.

- Я говорю, що вони трималися доти, доки могли. Це різні речі, - він перегорнув сторінку. - Скільки людей Ноктаріум втратив під час облоги?

- Точних даних немає.

- Приблизно.

- До двох тисяч.

Едріан підняв очі.

- Тоді вони теж заплатили.

- Але отримали Равенхольд.

- Так, - він поклав звіт на стіл. - І перевал.