Глава 4. Хід короля

Наступні два тижні минули для Лоррейн майже непомітно.

Війна не залишала часу на сон, а північний перевал вимагав значно більше підготовки, ніж Кассіан спочатку припускав. Щодня до штабу надходили нові звіти від розвідників, карти доповнювалися свіжими позначками, інженери перевіряли стан облогових машин, а маги обчислювали, скільки сили зможуть витримати кристали після тривалого використання.

Лоррейн працювала з раннього ранку до пізньої ночі. Вона особисто перевіряла списки підрозділів, знала, які загони були поповнені новобранцями, а які складалися переважно з ветеранів. 

Кассіан наказав використати Третій полк як приманку. Він мав вийти на відкриту ділянку перед перевалом, створити враження основного наступу й змусити Альбіон перекинути туди резерви. Після цього Ноктаріум мав пробити оборону в іншому місці.

Лоррейн не сперечалася, це було б марною справою.

Вона не стала змінювати сам задум. Вона змінила лише його виконання, тому що не збиралася відправляти майже виснажений третій полк під світлі бар'єри Альбіону без можливості повернутися. Навіть за наказом Кассіана.

На карті перед нею тепер було три напрямки.

Перший - відкритий шлях до перевалу. Саме там мав діяти Третій полк. Його завданням було не прорвати оборону, а переконати Альбіон у тому, що Ноктаріум збирається завдати головного удару саме тут.

Другий - вузький східний схил, де скелі утворювали природний коридор. Там Лоррейн розмістила Другий полк, посилений бойовими магами. Він мав залишатися прихованим доти, доки альбіонський резерв не залишить укріплення.

Третій - північний напрямок. Невеликий загін вершників мав показатися там лише після початку основного зіткнення, створюючи враження, що Ноктаріум намагається обійти перевал.

Насправді ж північний загін не повинен був вступати в серйозний бій. Його завданням було змусити Альбіон розпорошити увагу.

Лоррейн провела пальцем по карті, з'єднуючи три напрямки.

- Вони повинні повірити, що перед ними не один наступ, а кілька можливих. Третій полк приверне основні сили. Північний загін змусить їх тримати резерв на другому напрямку. Коли вони посунуть людей на схід, Другий полк ударить по флангу.

Один із командирів нахмурився.

- А Третій полк?

- Відступить.

- Наскільки далеко?

Лоррейн показала на позначену лінію.

- До цієї точки. Не далі.

- Якщо вони підуть за нами?

- Саме цього ми й хочемо.

- А якщо підуть занадто далеко?

- Тоді ви не чекаєте мого сигналу. Командир полку сам вирішує, коли переслідування стає небезпечним, і повертається за цю лінію.

Вона помовчала, а потім додала:

- Але до моменту відступу ви повинні змусити їх вивести хоча б частину резерву за межі основних укріплень.

Командир кивнув.

- А після цього?

- Після цього ви не намагаєтеся втримати здобуту територію. Ваша мета - повернутися живими.

Вона спеціально наголосила на останньому. Третій полк уже заплатив достатньо за Равенхольд.

Наступного ранку над перевалом стояв густий туман. Він стелився між скелями, приховуючи обидві армії й спотворюючи відстань. Лоррейн піднялася на командну висоту ще до світанку. Внизу Третій полк займав визначені позиції, а Другий, прихований східними скелями, майже не видавав своєї присутності.

Північний загін уже рушив у обхід.

- Перший загін готовий, - доповів Орден.

- Другий?

- Чекає в ущелині.

- Маги?

- З ним.

- Північний загін?

- Уже зайняв позицію.

Лоррейн кивнула.

Вона ще раз подивилася на карту, переконуючись, що між Третім полком і основною лінією Ноктаріума залишено достатньо простору для відступу. Це було важливо. Якби Альбіонські війська надто глибоко втягнулися в переслідування, Третій полк мав не розвертатися просто посеред поля, а відійти до заздалегідь визначеної точки, де його прикриють темні маги та резерв.

Лише після цього він міг перейти в короткий контрудар.

- Передай командиру Третього полку, - сказала Лоррейн, - що головне для нього не швидкість атаки, а контроль відстані.

Орден кивнув і відійшов.

За кілька хвилин із протилежного схилу пролунав ріг.

Туман почав розсіюватися під дією світлої магії. Над альбіонськими позиціями спалахнули золоті куполи, а між скелями з'явилися перші білі прапори.

Лоррейн чекала.

Коли Третій полк рушив, він не пішов широким фронтом. Лоррейн навмисно наказала залишити між підрозділами невеликі проміжки, щоб з відстані здавалося, ніби військо значно більше, ніж було насправді.

Перші світлові списи впали перед строєм.

Темні щити поглинули удар, але не повністю. Один із бар'єрів тріснув, і двоє солдатів упали на землю.