Глава 1

Для кожної дитини школа це найкращий час. Вони радісно ходять у школу, дізнаються багато чого нового. Вони знаходять друзів. Перше шкільке кохання. І звичайно розчарування, невдачі.І коли людина виростає для неї школа це найяскравіші спогади. 

Але не для мене. В одинадцятому класі мене перед всією школою принизив мій однокласник Максим.Але за мене ніхто не заступився,  його всі боялися. Я не ходила в школу тиждень. А коли почала знову ходить я нізким не спілкувалася. На випускному я була тількі на урочистій частині. Коли всі відмічали завершення школи, я сиділа вдома і грала на гітарі. Коли прийшло літо, я пішла на бокс. Батьки були дуже проти, але я їх не послухала. Тож із школою у мене спогади жахливі. Я про них не згадую. 

Тож в кінці серпня я поїхала на навчання. Мене посилили у гуртожитку з трьома дівчатами:Свєта, Юля,Еля.З дівчатами я бистро здружилася, вони були дуже добрі до мене.

І ось ранок понеділка, я прокидаюся від метушні дівчат. Всі збиралися на навчання. Я пішла у ванну зробила всі водні процедури. Зайшовши в кімнату я зрозуміла, що тут чорт ногу зломає. Я акуратно дійшовши до шкафи почала вибирати одяг. Я вибрала чорну юбку-карандаш і блузку, волосся вирішила зробити розпущиним, з обуві надягнула підбори. Дівчата смирно в шерензі чекали на мене. 

-Дівчата, я готова. - сказала я 

-Ну нарешті. - сплеснула у долоні Еля. - я вже думала, що ми встигнемо тільки на другу пару.-Всі почали сміятися, і з усмішкою на обличчі ми попрямували до університету. Дорогою ми роздивлялися місто.Ішли ми хвилин 20,і нарешті ми дішли до місця призначення. Зайшовши в середину ми пішли шукати нашу аудиторію. Знайшли ми її доволі бисто, і слава богу ми не запізнилися. До речі ми навчаємося на вчителів початкових класів на першому курсі. Коли ми зайшли, сказали всім привіт, і попрямували на самі останні парти....