Глава 9. Тінь нареченої

Глава 9. Тінь нареченої

У Букингемському палаці вже готувалися до весілля. Батьки принца Еріка прийняли Марію як майбутню членкиню їхньої родини. І саме цього дня надійшла ще одна радісна новина — після довгих страждань і розлуки повернулися батьки Марії. Її серце наповнилося щастям: усі муки від тітки Шарлотти залишалися позаду.

Поки щаслива Марія стояла перед великим дзеркалом у пишній білій весільній сукні з червоними узорами, її пташки допомагали надіти довгу фату. Кролиха Джулі з букетом стрибала поруч, а Лянь у голубій сукні тримала квіти й милувалася нареченою. Вони були справжніми подругами-нареченими, єдиними у своєму щасті.

Та в серці Лянь жевріла надія: скоро вона разом із Туліо повернеться у своє минуле, до свого світу. Але думка про нього не давала спокою — якщо він повернеться до Великої стіни, їй доведеться залишити дисципліну й правила, які вже зламалися під натиском почуттів. Вона замислювалася, що робити далі, і вперше відчувала, що означає справжнє кохання.

Дивлячись на Марію, Лянь теж мріяла про те, щоб одного дня вийти заміж за коханого чоловіка. Тепер вона знала: любити — це не слабкість, а сила, яка змінює долю.

— Що ви скажете? — раптом запитала Марія, закружлявши перед дзеркалом.

Лянь усміхнулася:

— Ти прекрасна, Маріє.

— Так, ти як принцеса! — радісно вигукнула Джулі, підстрибуючи.

Марія засміялася й відповіла:

— Дякую, мої подруги наречені.

Та раптом важка завіса відчинилася, і в кімнату увійшла Шарлотта в темному вбранні.

— Ти прекрасна, Маріє, — промовила вона з холодною усмішкою.

Марія обернулася й ахнула:

— Знову ви, тітко!

Лянь вихопила меч:

— Що ви тут робите? Вас тут не раді бачити!

Шарлотта засміялася:

— Ахаха… невже ти віриш у коханні? Думаєш, що Туліо й ти відчуєте щось справжнє? Вам не судиться повернутися додому. А Марія… мені чаклун передав нову силу. Тепер я зроблю все, що потрібно.

Марія побачила у дверях свою копію — дочку Шарлотти, яка прийняла її вигляд.

— Ви чудовисько! — вигукнула Лянь крізь зуби.

— Так, моя дочка стане Марією. Принц Ерік не відрізнить її від справжньої. Якщо не вдалося шантажувати, то ми обдуримо його! — відповіла Шарлотта.

Марія підняла голову й сказала твердо:

— Я вас більше не боюся. У вас нічого не вийде!

Шарлотта зі злості почала накладати закляття:

— Зникни, Маріє! Ти заважаєш мені й твоїм друзям!

Лянь замахнулася мечем, але її теж скувала магія. У цей момент прибіг Туліо й закричав:

— Ні, Лянь! Відпусти її!

Та Шарлотта закляла й Туліо, він застиг кам’яним. Лянь разом із Марією та Джулі кролихою були відправлені магією далі, а Шарлотта з дочкою вирушили на весілля, щоб обманути всіх.

Туліо стояв нерухомо, але раптом з’явилася Зимелла. Її обличчя було сповнене тривоги.

— Я відчуваю недобре… — сказала вона й розколдовала Туліо.

Той схопив меч і вигукнув:

— Треба знайти дівчат, інакше Шарлотта переможе!

Зимелла поклала руку йому на плече:

— Я вкажу тобі шлях. Іди, врятуй свою любов і справжню Марію.