Теплий вечір

Наступного дня Ліра знову витягувала Лею гуляти.

-Та ну, я втомилася, -опиралась Лея.

-Не смій,-засміялась подруга,- тим більш Орест буде.

Лея нічого не відповіла, але в душі ніби щось клацнуло, ніби вимикач.

Вони зустрілись біля галявини. Цього разу компанія була більша, грали пісні, хлопці, разом з Ігорем розпалювали багаття та готувались жарити шашлик. Лея випадково помітила Ореста, як й пив пиво, спершись на дерево, і дивився на неї непомітно, то в телефон то знову на неї, і посміхався.

Сівши на траву, то почавши їсти шашлик, дівчині подзвонив брат, вона відійшла в сторону, де стояв Орест, який ще дожарював м'ясо.Договоривши по телефону, Лея підійшла до Ореста 

-Ти чому не йдеш їсти?

-Як бачиш все приготування скинули на мене.Ходімо,-забравши останню порцію з багаття, сказав Орест 

Вони підійшли до всіх, вже стемніло, і Ігор запропонував пограти на гітарі коло вогнища.Вмі були тільки за, вони перестали, Орест сів коло Леї з одного боку, в Ліра сиділа з Микитою, своїм хлопцем навпроти.Вона лиш посміхнулась і притулилась до Микити.

Співаючи, дівчина почула, як Орест поклав руку на її плече, вона зніяковіло і глянула на нього

-Вибач,-забираючи руку промовив Орест 

-Та нічого страшного, просто не сподівань.

Вона лягла Оресту на плече і зрозуміла, що це найкраще що з нею траплялось.Серце шалено билось, але вона була щаслива.

Вечір закінчився, коли сонце вже давно зійшло за горизонт, а вони все ще сиділи.Орест тихо промовив до Неї:

-Побачимось взавтра наодинці?

-Можливо.

-Мені подобається це "можливо".

У дівчини з'явилась посмішка.

Раптом до неї зателефонував брат.

-Ти сьогодні додому збираєшся?-промовив він,- ми з Анею вже спати збираємось.

-Вже біжу, я трохи за часом не стежу.

Дівчина з всіма обійнялась і поспішила додому.