Несподівана зустріч

Сонце ще не встигли сховатися за ліс, в повітря вже було прохолодне. Вечір пахнув липами, пилом дороги і нарешті свободою.

На старій лавці коло озера вже сиділа Ліра і чекала на подругу, аби зустріти перший серпневий день разом.

-Ну де ти? Я вже пів години тебе чекаю.

-Вже підхожу, зустріла Влада, віддала йому продукти і йду до тебе.

-Бідний твій брат. Щоразу виконує всю роботу за тебе 

Дівчина підходила до озера, біля якого вже чекала подруга. У руці коктейль, на лавочці пачка чипсів та телефон.

-Доки ти прийшла, я весь коктейль допила.

-Та не страшно, не повіриш кого я бачила, доки йшла.

-Кого?

-Ігоря з якимось хлопцем, йшли в сторону озера також

-Тільки не кажи що вони тебе бачили, якщо він нас помітить то мені знову потрібно буде придумувати як його культурно постать

-Не впевнена, але вони йшли щось святкувати, пляшку з-під пива я впізнаю

Доки дівчата говорили ззаду до Леї підійшли хлопці і головно привітались так, що дівчина ледь не впала.

-Ти що, зовсім здурів так кричати?-сказала вона до Ігоря.

-Це для того, щоб ти точно почула.

-Ну привіт,-гаркнула Ліра,- що ти тут робиш?

-Просто вийшли з Орестом прогулятись, побачив Лею і зрозумів що хочу щоб Лея з Орестом познайомились, вони між собою схожі.

-Ігоре, якщо тобі жити набридло, то так і скажи, я тебе одразу втоплю.- буркнула Лея, глянувши на хлопця.

Ігор був високий, спортивної тілобудови, з русявим волоссям і карими очима.Він був на голову її вище, але Леї це не заважало.

-Що ж,-протягнув Ігор,- знайомтесь, Оресте-це Лея, найпогрозливіша дівчина у світі, ps: вона ще ніколи не зробила те, чим погрожує.

В цей же момент Лея штовхнула Ігоря і той чуть не впав в озеро 

-Кажеш нічого не зробила?

Орест, посміхнувшись, зрозумів, що ця дівчина та, яку він шукав.Лея була середнього зросту, худорлява, з довгим каштановим волоссям і блакитними очима.Зовнішньо вона нагадувала ляльку, але характером була дуже вперта, що і зачіплювало всіх.

-Я Лея, не слухай того бовдура, йому залишилось жити лічені дні.

-Орест, звісно не такий запальний, але допоможу прибити Ігоря з його жартами 

Ліра тільки пильнувала. Хоч вона і могла бачити свого колишнього, але сказала йому:

-Щось з цього буде, але після Ореста Лея буде з розбитим серцем.

-Та ну, Орест хороший хлопець, не здивуюсь якщо це він буде постраждалим.

Хлопці сіли коло дівчат на паралельну лавочку.Хтось сміявся, хтось жартував, але Лея все дивилась на Ореста, його волосся, що ледь не падало на очі розвивалось на вітрі, доки той про щось задумався і, дивившись на озеро, посміхався.Його посмішка здалась дівчині досить привабливою.

Ближче до ранку вони йшли вулицею.Хлопці вирішили провести дівчат. Коли Ліра мала йти вже іншою дорогою, Ігор сказав Оресту провести Лею, доки він піде з Лірою.

Лея йшла і майже мовчала.Раптом волосся впало їй на очі і вона нічого не бачила.Орест поправив трохи і, глянувши на неї, сказав:

-Ну тебе дуже гарні очі.

Лея лиш ніяково посміхнулась.

Підходячи до під'їзду Лея наважилась спитати:

-Аа ти завжди такий мовчазний?

-Не завжди, тільки коли сором'язливий.

-Зрозуміло, ми вже прийшли, бувай.

Хлопець не встиг сказати й слова, як Лея забігла в під'їзд.Він лише дивився їй у слід, дивився й розумів, що вона єдина, з ким він не хочу розходитись.