Розділ 10

Розділ 10

Одного ранку Геста несподівано відсторонила її від роботи у пральні, зупинила біля самого входу, прискіпливо оглянула з ніг до голови й ошелешила:

— Стій, дівко! Сьогодні для тебе буде інша робота! Ти спритніша за інших і не така незграбна. І від тебе більше не тхне жиром так сильно. І добре, що ти стежиш за собою, одяг на тобі хоч і добре поношений та старий, але чистий. І зачесана ти гарно і скромно. Хвалю за це! Яка б важка праця не була, людина повинна мати вигляд людини, а не опудала! Бували тут і такі потіпахи. Та я не про це! Віднесеш сьогодні чисту білизну нагору, в східне крило!

Раммідора мало не впала там, на порозі, вражена таким дивним наказом.

— Я? Нагору?!

— Що, злякалася денного світла й вікон? Воно й не дивно! — розсміялася пані Геста. — Тут у нас, у підвалах, вікон не спостерігається! Іди за мною!

Пані Геста повела її в спецвальну сушильну кімнату, яку тут називали сушарнею* і котра знаходилась одразу за пральнею, про неї Раммі вже знала. Тут уздовж стін стояли дерев’яні решітки на ніжках, де підсихали дрібні речі, а вже на численних міцних мотузках, натягнутих через всю кімнату, сушилися важкі сукні та плащі й різноманітна постільна білизна. Раммі відчула, що кам’яна підлога під ногами тепла, порівняно з коридорними плитами, тому що в кутку знаходився невеликий магічний жарівник, який постійно підтримував сухість у приміщенні.

В сушарні сьогодні працювали чотири жінки, розвішували випраний одяг, а сухий складали у спеціальні кошики. Деякі кошики мали спеціальні мітки з позначенням поверхів та покоїв, а окремий і дуже гарний кошик був королівський, саме туди складали речі короля Аквеста.

Пані Геста за звичкою прикрикнула на працівниць, які зарухалися швидше, схопила невеликий, але досить важкий кошик із сухим одягом і сунула Раммі в руки.

— Віднесеш в покої капітана Мілоша, другий поверх, східне крило!

Ім’я капітана Мілоша вдарило Раммі, наче ляпас.

— Ка… Ка… Капітана Мілоша? — прошепотіла Раммідора перелякано.

— Чого це ти розкаркалася? Так! Це наказ! Можливо, він врешті віддасть тобі ту послугу, яку ти не хотіла приймати, і ви обоє заспокоїтеся?! Хоча назад нічого не повернеш, ти так і залишишся власністю короля, але вирішиш цю проблему для себе раз і назавжди! Добре полумай, дівко! Отримаєш гарненьку і приємну послугу в обмін на те, що ти розкладеш його сорочки на поличках у шафі! В його покоях! Ага! І може, тоді він також розкладе тебе в себе на ліжку, якщо ще захоче! — пані Геста образливо зареготала. — Не дивись на мене так! Це просто білизна, одяг, сорочки й шкарпетки! Маруда тебе забирай! Просто віднести цей довбаний одяг капітану Мілошу! Ти зрозуміла?! І не смій ні з ким розмовляти дорогою! І борони тебе доля що-небудь вкрасти! Я помітила, що твої руки вже не болять так сильно, як раніше, але я знайду спосіб це виправити, якщо ти порушиш мій наказ!

_____________________

*Сушарня — спеціальна кімната, де знаходився закритий жарівник (залізні чи муровані груба, піч, камін), що давав сухе рівномірне тепло для швидкого висушування речей. Такі кімнати і справді були поширені в маєтках, замках, монастирях та великих господарствах Європи від XII до XIX ст. Вони згадуються в описах побуту, інвентарних книгах та архітектурних планах. Авторка описує приблизний інтер'єр середньовічної сушарні.