52. ЯК ГУСАК НАВЧИВСЯ ПИСАТИ ВІРШІ

У селі Вертелопи гусей було більше, ніж людей. Вони були там всюди: в городах, на дорозі, під лавками й іноді навіть у магазині. Але один гусак вирізнявся. Його звали Грицько, і він мав погляд поета та крок філософа.

Грицько був не такий, як інші гуси. Поки вся зграя щипала траву і билася крилами за старий огірок, він сидів біля ставка і дивився на небо, наче шукав у хмарах підтексти. Його гусенята-внуки казали, що дід трохи "того", а дорослі — що він просто думає про життя.

Але правда була в іншому. Грицько закохався. У гусочку Олю. Вона щойно приїхала з іншого села, біла як вершки, ніжна як пір’ячко з подушки і горда, як коза на весіллі.

— Га, — сказав Грицько, коли побачив її вперше.

— Га, — відповіла вона, не озираючись.

І все. Серце гусака почало гелготати у віршах. Він уже не міг просто кричати "ГАААААА!" — йому хотілося сказати "Ти як пелюстка хрону на борщі мого життя".

Але як це зробити, якщо ти — гусак?

Спочатку він пробував писати дзьобом на піску. Потім — клювати літери на бабиній газеті. Потім — крадькома малювати вірші у борошні на столі. Виходило криво, але від душі.

Оля не звертала уваги. До пори. Поки одного вечора Грицько не лишив їй під кропивою вірш:

"Олю, ти як качан в капусті,
З тобою гелготати — не в пусту."

І підпис: "Твій гусак Г."

Вона усміхнулась. А вже наступного дня принесла йому старе гусяче перо. Знак, що вона — його муза.

Після того пішло, як по маслу. Грицько писав щодня. Вірші стали популярними. Баба Палажка читала їх у клубі, дід Микола вивішував на хвіртці, а діти вчили напам’ять, щоб вразити однокласниць.

"Ти — не качка і не свиня,
Ти — єдина в мене я!"

Грицька запрошували на сільські зібрання як почесного митця. Він сидів на сцені поруч з баяністом і читав вірші в дзвінкий мікрофон, який баба Клава тримала зі старого праски.

Оля була поруч. Вона тихо сиділа на лавочці й шепотіла: "Мій Грицько — поет. Ну хто ще таке може написати про мене і буряки водночас?"

А в селі з того часу повелося: якщо гусак загелготів дивно — значить, вірш новий написав. А якщо раптом замовк — або думає над римою, або закохався знову.