Коли душа сягає неба...

Світ серця♡♡♡

Навколо багато світів розрослось
І в кожному свою шукаєш стежину,
І прагнеш не злитися з сірістю. Тож
Ти мусиш підтримувать своє світило!

Та серце назавжди у власному світі
Все в'яже нитками для себе хатину.
Любов там для нього стала повітрям,
А совість – то пагін життя, то стеблина.

Добро там вітається лавром, не злотом,
І мужність лишатись собою – вінець,
І голос звучить там на інших частотах,
Бо ллється пречисто розмова сердець.

Там істина й правда не мають прикрас,
Там спрагу втамовує тільки довіра,
Прозорим і вічним стає на мить час –
А світ той яскравий, і справжній, і щирий.

Марічка Мельник

Подобається

#3985 в Різне
#1050 в Поезія

У тексті є: доля, кохання, роздуми

Відредаговано: 30.03.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись