Коли душа сягає неба...

Душа летить...☆☆☆

Душа летить в дитинство, наче в вирій,
Бо тільки там відчує лагідне тепло,
Бо там все справжнє й усмішки щасливі
Не раз розвіювали смутку волокно...

Душа летить на крилах щастя в юність
І гріють спогади яскравістю своєю,
Бо там і дружба, і закоханість чарують
Дозволивши відчути знову ті пориви...

Душа летить у молодість крилату,
Наповнену любов'ю та ентузіазмом.
І знову хоче всі вершини підкоряти,
Щоб повінчатись з успіхом одразу.

Душа летить із мудрістю у зрілість:
Вже знає, де свій спокій віднайти...
Бо цінності там інші й справи всі умілі,
А час із рідними дорожчий за скарби...

Душа летить в дитинство, як у вирій,
Хоч посрібліли коси, та така ж дитинна...
І кожен день наповнений і див, і мрій,
І кожна щастя мить така безцінна...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше