Коли душа сягає неба...

А ти читай мене, як книгу...

А ти читай мене, як книгу, між рядками
І не спіши наступну перелистувать сторінку.
Усе, що було, є і буде поміж нами,
Неоднозначне і свої має відтінки.

А ти читай мене повільно, неквапливо,
Пізнай на смак усю палітру моїх слів.
Відчуй порив той, що манить грайливо,
Поринь зі моною у наш Всесвіт почуттів.

А ти читай, затамувавши подих:
Душа моя перед тобою розгорнулась,
Її відчутний ледь улови доторк,
Щоб серце грілось знову й усміхнулось.

А ти читай мене, насолодися миттю -
Тебе серденьком терпко обійму.
Пізнай мене, таку мінливу й непохитну...
Кожним словом й порухом до тебе йду.

Марічка Мельник

Подобається

#3988 в Різне
#1049 в Поезія

У тексті є: доля, кохання, роздуми

Відредаговано: 30.03.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись