Дитино... Моя Доню, Дорогий мій Сину... Куди поспішаєш? Хоч хвилю зажди... Оглянься на скромну хатину, Що тебе з добром проводжала завжди.
Увійди - знов відчуєш ти радість І любов враз огорне своїм теплом... Усміхнись ти привітно - й побачиш Нескінченну подяку і срібло між скронь.
Розкажи, як проходить твій день. Поділися думками-страхами. Знай, серед мільярдів людей Правду знайдеш в розмові з батьками.
Запитай, чи втомились, чи біль обкував, Чи спокійною нічка минула? Не забудь, запитати пораду до справ... Бачиш - ненька лагідно посміхнулась.
Допоки всі знають, що в них є потреба, Допоки батьки відчувають бажання, Допоки Всевишнього молять за тебе, Ти захищений завжди від смутку й страждання.
Подаруй же увагу, стань опікою їм, Хай розвіються сумніви їх і страхи. Заспокоюй, як треба, обійми поміж слів - Пригадай, як дитиною всі тебе берегли.
Наче скарб заповітний, ти їх пригорни І цілющою мудрістю враз причастися. Бо поки живі батьки - ми будемо дітьми! Тож прийди ти до них - і посміхнися!
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
