Коли душа сягає неба...

Заборонене кохання

Ти був не сам, не була я самотня.
Чому ж переплелися нашії шляхи?
Хтось скаже, може, воля це Господня,
А, може, влаштував оце все ти?

Спочатку ненавидіти тебе хотіла,
А ти зумів подарувать хвилини щастя.
Й моя ЛЮБОВ зі страхом таки стрілась - 
І полонила всі думки, і мрії власні.

Твої слова, палкі обійми, ласка
Мене манили у міцні тенета.
З тобою поринала я у казку -
І з розуму сходила вся планета.

А час спливав, мов річка, невблаганно
Ти говорив зворушливі слова
І наближалась та хвилина - час прощання,
Час, коли вже "ми" піде у забуття...

Остання зустріч і гарячі поцілунки,
А на очах бринить прозорая сльоза...
Життя дарує дивні подарунки,
Та час не повернеш уже назад.

Хоч знали, що ці зустрічі - страждання,
Та не змогли все ж приховати почуття,
Бо, як наркотик, заборонене кохання,
Наркотик, що п'янить усе твоє життя...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше