Коли душа сягає неба...

Блискавичне життя... На межі... / Народжені натхненням

Це якийсь грім серед ясного неба... 
Ні це вибух серед тихої ночі... 
Скільки всього навалилось на тебе,
Мудра дівчинко. І заздрить не хочу.
Кожен народжений в світі для чогось:
Хтось - творити, хтось - захищати, 
Хтось - аби вберегти нас від злого,
Хтось - навпаки руйнувати... 
Ти ж не дарма пережила вже стільки,
Хоча юна і зовсім, зате норовлива. 
Твоя місія - відродити добро в своїм світі... 
Й лиш тоді зможеш бути щаслива. 
Тож зберися з думками, сконцентруй усі сили, 
Щоб змогти врятувати безвинні життя,
Щоб нарешті король та й усі зрозуміли:
Блискавичні потрібні для життя-майбуття! 
Скористайся ти даром, даним небесами - 
Знищ усіх темних на своїм шляху...
Збережи і себе для коханого, 
Що є істинним щастям для тебе, прошу...

***

Коли темрява заповнила усе собою,
Всі відчуття кудись зникли, лиш пустка
Залишилась. Усе розбилося - і луною
Доносився голос впереміш із смутком...


Я...чула... 
Кожне слово просякнуте болем...
Кожен стукіт стривоженого серця...
Кожен звук, сповнений любові...
І відчай... І надію... І все це 

життєдайною силою стало,
Наче сяйво магічне оберігаюче, 
Мене теплом своїм обійняло -
І я вернулась до того, хто, кохаючи,
Зцілить тіло, зцілить мою душу -
За ради цього буду жити. Мушу...

 

_____________

Присвячено історії "Пектораль для Місафір" талановитої Юліанни Бойлук
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше