Прихисток вершників прокинувся ще до світанку.
У повітрі відчувався дим, холодний камінь і щось тривожне - ніби самі дракони знали що сьогоднішній день не буде звичайним.
- Сьогодні випробування, - промовив Фенріс у моїй голові.
- Я готова, - сказала я, хоча серце билося надто швидко.
На центральному плацу зібралися вершники.
Дракони стояли позаду, мов живі тіні з вогню та луски.
- Випробування покаже, - голос наставника лунав гучно, - чи здатні ви довіряти не лише дракону, а й одне одному.
Я відчула погляд на собі.
Каел стояв неподалік. Спокійний.Зосереджений .
Рагор тихо гарчав, його вогонь був темнішим за інші .
- Ви летите парами.
Я завмерла.
- Мірелла і Каел.
Мить - і світ ніби звузився.
Я подивилася на нього. Він на мене.
- Не відставай , - коротко сказав Каел.
- Не командуй , - відповіла я .
Фенріс злетів першим . Рагор - одразу за нами .
Завдання здавалося простим: пройти крізь Вогняні кільця над ущелиною.
Але коли ми були посеред маршруту, повітря здригнулося.
Одне кільце зламалося.
Фенріс різко знизився.
Я втратила рівновагу.
- Мірелло , - крикнув Каел.
Я відчула, як Фенріс бореться з поривом вітру.
І тоді - Рагор підлетів ближче небезпечно близько.
- Довірся мені ! - пролунав голос Каела.
Я не думала.
Я зробила крок у повітрі - і він схопив мене за руку.
На мить ми зависли між небом і прірвою.
Два дракони, два вершники - один подих .
Ми приземлилися важко, але живі.
На плацу панувала тиша.
Каел не відпускав моєї руки одразу.
Його голос був тихим :
- Я ... не дозволив би тобі впасти.
Я підняла погляд.
- Я знаю.
Фенріс тихо промовив :
- Випробування пройдено . Не лише для вас .
І я зрозуміла :
Між нами вже не просто напруга.
Це щось значно небезпечніше .
Відредаговано: 22.12.2025