Коли дороги зустрічаються

Розділ 13.

Одразу поговорити з сусідкою не вдалося. Два позапланові вихідні далися взнаки – роботи накопичилося чимало.

У неділю вранці Артем подзвонив у двері Валентини Павлівни, маючи намір запропонувати допомогу із закупівлею продуктів на тиждень.

— Дякую, Артемчику, але мені нічого не треба, донька мало не пів магазину передала, — відмахнулася сусідка. — Заходь краще, я ось пиріг спекла, чаєм тебе пригощу.

— Дякую, Валентино Павлівно, але я побіжу, — Артемові не хотілося витрачати час на порожні розмови. Він планував сьогодні ж знайти Леру, тому одразу перейшов до справи. — А як там моя квартирантка поводилася? Не турбувала вас?

— Лерочка? Та що ти! Ми з нею навіть затоваришували. Хороша дівчина, привітна, мови знає — здається, іспанську і ще якусь. До речі, вона тобі казала, що знайшла роботу в мовній школі?

— Ні, ми ще не телефонували одне одному. Я закрутився з роботою, вона, мабуть, теж. А що за школа?

— Ой, як же вона називається... У центрі, на Парковій! Ще рекламу часто крутять по радіо: «Якщо мови – ваша пристрасть...» і щось там іще про захопливу подорож.

— Зрозуміло. Гаразд, я побіжу, ще справи є, — поспішив попрощатися Артем.

Треба їхати в центр, а там уже зорієнтуюся. Якщо рекламу крутять по радіо, значить, школа відома, — подумав він і попрямував до машини.

Скарлет Люмен

Подобається

#4567 в Любовні романи
#1030 в Короткий любовний роман
#695 в Сучасна проза

У тексті є: несподівана зустріч, зрада коханого, нове життя у новому місті

Відредаговано: 11.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись