— Тьом, а уяви: повертаєшся додому, а там порожня квартира? Ні телевізора, ні меблів, ні ноутбука. І схованку з грошима знайшли, — підколював друга Стас.
— А що? Ти ж її зовсім не знаєш. Повівся на сльози та жалісливі історії? Може, ти в неї далеко не перший? — не вгамовувався він. — Працює зі спільниками. Ми тільки виїхали за місто, а вони вже виносять усе добро з квартири.
— Та ні, Валентина Павлівна подзвонила б, — почав виправдовуватися Артем.
Йому зовсім не хотілося думати, що Лера здатна на таке. Вона здавалася цілком щирою. Або ж просто була дуже талановитою акторкою.
Порив залишити ключі незнайомці став несподіванкою навіть для нього самого. У голові тоді миттєво склався ланцюжок: «проблема – рішення». Їй ніде жити – у нього кілька днів стоятиме порожня квартира. Жодних незручностей, жодного клопоту.
— А може, навпаки, вона вже перевезла туди всі свої речі й облаштовує сімейне гніздечко, щоб скувати нашого Лицаря Добре Серце шлюбними кайданками, — підлив олії у вогонь Льоха.
— Ідіоти, — без злості вилаявся Артем і потягнувся відстебнути пасок безпеки.
Тим часом машина заїхала у двір і зупинилася на стоянці біля під'їзду. Двигун стих, і водночас відчинилися троє дверцят.
— А ви куди? — здивувався Артем.
— А ти думав, ми тебе самого залишимо? — одночасно заговорили Стас і Олексій. — Хтось же має зафіксувати все це для нащадків або для поліції.
Артем не став сперечатися. Дістав сумку з багажника й швидким кроком увійшов до під'їзду. Не дочекавшись відповіді на дзвінок у двері своєї квартири, він попрямував до сусідньої.
Біля дверей Валентини Павлівни його раптом охопило легке хвилювання. А що, як Лера й справді шахрайка?
Натиснувши кнопку дзвінка, Артем із нетерпінням чекав першої реакції сусідки. Йому здавалося, що варто лише побачити її обличчя,і він одразу зрозуміє, що відбувалося у квартирі.
Та Валентина Павлівна виявилася небагатослівною. Вона була абсолютно спокійною, поцікавилася, як вони відпочили, передала ключі й поспішно попрощалася, бо чекала на відеодзвінок від сина.
У квартирі чоловіків зустрів приємний аромат свіжої випічки та жіночих парфумів.
Льоха зазирнув до спальні, а Стас через вітальню пройшов на кухню.
— Тут пиріг! — вигукнув він, підносячи тарілку до носа. Вдихаючи запашний аромат, Стас блаженно заплющив очі.
— Телевізори, здається, на місці, — повідомив Олексій, заходячи на кухню.
— Ну що, хлопці, раз ви переконалися, що все гаразд, тоді до завтра. Далі я вже сам, — спробував випровадити друзів Артем.
— А пиріг?! — в один голос запротестували Стас і Льоха.
— Грець з вами, ставте чайник, — погодився Артем.
#4567 в Любовні романи
#1030 в Короткий любовний роман
#695 в Сучасна проза
несподівана зустріч, зрада коханого, нове життя у новому місті
Відредаговано: 11.06.2026