Коли дороги зустрічаються

Розділ 5.

Лера провела всі вихідні в квартирі. У суботу довго спала, приходила до тями й думала, що ж робити далі: повертатися додому чи спробувати щастя в цьому великому місті. Зазирнувши до холодильника, вона знайшла ковбасу й сир, а у морозилці пачку пельменів. Дівчина вирішила не виходити з дому, а обійтися тим, що залишив господар.

У неділю вона все ж пішла в магазин. Купила ковбаси, сиру та пельменів, щоб відновити запаси, що були з'їдені. Собі взяла кілька йогуртів, шматочок торта і місцеву газету з оголошеннями. Повертаючись додому, біля під’їзду вона зустріла Валентину Павлівну. Та саме виносила сміття й запросила Леру на чай.

Дівчині було ніяково і відмовитися, і погодитися. Здавалося, що відхилити щиру пропозицію сусідки буде неввічливо, але й особливої близькості з нею Лера не відчувала. Вона на мить розгубилася, та, зустрівши погляд добрих очей Валентини Павлівни, відчула, як ніяковість поступово тане, залишаючи по собі м’яке тепло.

Лера зітхнула, усміхнулася трохи впевненіше й, наче поступаючись лагідній наполегливості моменту, кивнула:
— Добре, ходімо на чай.

Скарлет Люмен

Подобається

#4567 в Любовні романи
#1030 в Короткий любовний роман
#695 в Сучасна проза

У тексті є: несподівана зустріч, зрада коханого, нове життя у новому місті

Відредаговано: 11.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись