Коли човники доплили

Глава 23

 

                                                               Глава двадцять третя  

 

    Почався останній бій з прибульцем , на таймері Алекса залишилося лише десять хвилин.

 - Ренате , Оле . – закричав Антоніо . – У нас залишилося лише десять хвилин .  Але через велику хвилю він впав  у воду , тільки б він не став жертвою акули .

 - Аааа, рятуйте . – закричав він.

 - Добре , ми зможемо . – відповів Ол і він підплив до медузи максимально близько. Аж раптом медуза почала сама до нього приближатись.

 - Оле , обережно , – закричала Рената , - вона напевно хоче на тебе напасти.

 - Не хвилюйтесь , друзі. Я знаю що робити. Рене , пам’ятаєш , ти говорила про найкращу зброю , це та сама цитата - ,,Рената прибуває , до життя повертає.’’. Я це написав на папері , маленька записочка , яку я поклав у капсулу.

 - Що ? Ти змінив її внутрішню структуру ? Нашо ти це зробив ?

 - Бо ти помилилася в одній лише деталі . Необхідно усе ж таки зробити вибух максимально великим .

 - Ти здурів ? – закричав Алекс.

 - Ні , ви не зрозуміли , елементи , які знаходяться у капсулі , це лише космічні речовини . Вода не стане отруйною при записці , яка підпалиться , космічні елементи зможуть через вогонь нейтралізувати ядерну загрозу , таким чином вибухнуть усі медузи , бо їхні діти вже почали відходити за межі цих щупалець , а це означає , що човники майже доплили. Я бачу через окуляри , як вони вже відпускають мамині щупальця. Тому тепер необхідно підірвати капсулу , щоб уся родина монстрів загинула.

- Алексе , скільки залишилося часу ?

- У нас рівно залишилася одна хвилина .

- Добре . Капсула  у мене . Я знищу медузу . Іди до мене. Давай , не соромся .

 Медуза почала підпливати до Ола , аж раптом він зміг кинути капсулу у її парасольку , навіть мозок виліз.

- Ну все , я стріляю.

- У тебе залишилося сорок п’ять секунд .

- Потрібно стрельнути точно в центр капсули. Через цей шторм з хвилями вона сильно хитається .

 Вона вже підняла щупальця , щоб його атакувати , а він захищався веслом.

 - Давай , Оле , ти зможеш . – закричали усі . – Обережно з щупальцями .

 Він майже прицілився до центру .

   - 10 , 9 , 8 , 7 , 6 , 5 , 4 , ……

   - Прощайся зі своїм безкінечним життям , потворо . – сказав Ол і вистрелив точно в центр , і капсула як вибухнула . За капсулою вибухнув мозок медузи разом з парасолькою та усім тілом . Вибух був настільки сильним , що він зміг забрати життя інших човників. Усі медузи вибухнули і просто розчинились завдяки урану . Від медузи з мозком залишився лише шматок її власної парасольки . Акула як помітила цей шматок одразу його з’їла . Ось так медуза із космосу нарешті загинула , момент на який так довго всі чекали.

 Однак через великий вибух з хвилями Аманда і Антоніо випадково впала у воду. Добре , що човен Ола був неподалік.

  - Оле , рятуй . Скоріше , акула пливе.

 Він побачив їх та кинув рятівне коло та витягнув їх до себе. Вони  усі обійняли Ола.

  - Стривайте . – сказав Майк . – А де Рене ? Рене, Ренате, де ти ?

 Та вони почули звук дзвона , вона вже була на яхті.

  - Бігом усі повертайтесь на палубу . – закричала вона .

  - Фух , слава Богу . – сказав Антоніо . 

  Вони разом у човні доплили до яхти. І всі полізли вже і до неї в обійми , усі обійнялися купою , поки не вилізло з темних хмар сонце. Усі на березі кричали : « Ураааа !» та аплодували , бо знали , що медуза нарешті знищена і пляж знову відкриють.

 - Ой , Оле , дякуємо тобі дуже . – сказав Антоніо . – Ти зміг врятувати наші пляжі і усю нашу планету.

 - Авжеж . – сказала Аманда . – Якщо б не ти , невідомо як би все це закінчилося.

 - Та це навіть страшно уявити собі . – сказав Майк . – Страшна медуза з іншої планети хотіла окупувати та захопити усю Землю .

 - Ого , дивіться , скільки народу зібралось . – сказав Алекс.

 Усі з оплисками зустрічали екіпаж яхти. Люди такі були вдячні Олу , що він нарешті знищив медузу . У товпі народу знову до нього підійшов архіватор Леслі .

 - Друже , - сказав він , - ви з Антоніо забули ще дещо забрати . Дивіться , що капітан хотів тобі передати . Це його морський капелюх. Тепер , Оле , він твій . Бо ти як рятівник заслуговуєш стати від юнги капітаном. Щасливої дороги тобі.

 - Дякую , Леслі. – сказав Ол.

 Увесь Сідней святкував перемогу над цим космічним чудовиськом . У новинах почали розповідати , що медуза знищена , і пляжі знову відкрили , тому курортний сезон відновлюється . Однак репортери сказали , що не знають точно як звуть рятівника , йому не дозволили сказати про свою особистість . Бо він був прибульцем , і щоб увесь світ не створив паніку. Тому існування його залишається у таємниці.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше