Глава двадцять перша
- Друзі , я повернувся . Журналісти розійшлись . – сказав Антоніо . – Скільки у нас залишилося часу.
- Десь п’ятдесят хвилин . – відповів Алекс.
- Гаразд , є якісь ідеї по виробництву зброї ?
- Антоніо , я перевірив усі хімічні елементи , ніщо не може її знищити , її оболонка занадто міцна . – відповів Майк .
- Господи , ну все , тепер людству точно кінець.
- Ні , ще не кінець . – сказала Рената . – Я знаю останню зброю , яка точно може знищити прибульця . Майку , ти дивився на реакцію між клітинами і хімічними елементами. Але усі елементи в результаті знищені. У мене лише одна ідея – необхідно зробити суміш між Плутонієм , Ураном та порошком від марсіанських мінералів , якими поділився зі мною Ол.
- А ти впевнена , що це допоможе ? – запитала Аманда .
- Авжеж . Але є один нюанс , наша зараз задача взяти лише чверть цих усіх елементів і обережно пересипати їх разом у спеціальну вибухівку . Дивіться , я беру порох з Венери , додаю до нього шматки марсу , бачите , колір цих двох елементів при суміші кардинально змінився. Тепер необхідно цю суміш покласти в цю капсулу. Далі я починаю сипати уран разом з плутонієм в окрему частину капсули , яка виступає вперед . Уявіть , що це з’єднувальні сосуди , зараз уся ця суміш разом зробить смарагдово-іоновий колір. А з іншого боку капсули знаходиться гострий крючок для поїмки . Зробивши цю суміш , ми створили так звану космічну вибухівку на основі елементів , які ми здобули та привезли з інших планет. Тепер у медузи не залишиться шансу продовжити своє життя , бо при такому вибуху клітини у мозку медузи просто загинуть , а якщо загине мозок , загинуть за ним усі мікротіла на щупальцях. Просто треба кинути цю капсулу їй у мозок , але так , щоб гачок міг застрягнути у неї в парасольці. І нарешті вистрелити у капсулу. Але потрібно вистрелити у капсулу так , щоб куля попала точнісінько в самий центр капсули.
- Чому в самий конкретно центр ? – запитав Пол .
- Бо це вибуховонебезпечна речовина , вона може зробити ядерну реакцію та забруднити одну десяту водоймів південної частини Землі. Якщо вистрелити точно в центр , то реакція автоматом піде через спеціальні шляхи як лабіринт і обережно знищить медузу , не створивши ядерного гриба.
- Але не забувайте , що в неї так не просто стрельнути , вона під час небезпеки випускає свою отруту з усього тіла , вона як гримуча змія гримить в якості попередження або як риба-куля випускає свої шипи . – сказав Майк .
- Гаразд , я знаю як не потрапити до неї в пастку. – сказав Антоніо. – Нам необхідно взяти на борт спеціальні шлюпки . На цей раз вже ніхто пірнати не буде. Ми підпливемо до медузи , сядемо у шлюпки та максимально підпливемо нестрибаючи за борт. Алексе , скільки залишилося часу.
- У нас залишилося рівно півгодини .
- Добре , тоді повертаємось до яхти , на неї як раз вісять шлюпки , я знав , що вони у будь-якій небезпеці знадобляться.
Вони знову повернулись до своєї гавані , сіли на яхту і поплили. Однак їм довелось шукати медузу , бо вона як завжди сховалась , щоб її ніхто не зміг знищити.