Коли човники доплили

Глава 21

 

                                                          Глава двадцять перша

 

    - Друзі , я повернувся . Журналісти розійшлись . – сказав Антоніо . – Скільки у нас залишилося часу.

    - Десь п’ятдесят хвилин . – відповів Алекс.

    - Гаразд , є якісь ідеї по виробництву зброї ?

    - Антоніо , я перевірив усі хімічні елементи , ніщо не може її знищити , її оболонка занадто міцна . – відповів Майк .

    - Господи , ну все , тепер людству точно кінець.

    - Ні , ще не кінець . – сказала Рената . – Я знаю останню зброю , яка точно може знищити прибульця . Майку , ти дивився на реакцію між клітинами і хімічними елементами. Але усі елементи в результаті знищені. У мене лише одна ідея – необхідно зробити суміш між Плутонієм , Ураном та порошком від марсіанських мінералів , якими поділився зі мною Ол.

- А ти впевнена , що це допоможе ? – запитала Аманда .

- Авжеж . Але є один нюанс , наша зараз задача взяти лише чверть цих усіх елементів і обережно пересипати їх разом у спеціальну вибухівку . Дивіться , я беру порох з Венери , додаю до нього шматки марсу , бачите , колір цих двох елементів при суміші кардинально змінився. Тепер необхідно цю суміш покласти в цю капсулу. Далі я починаю сипати уран разом з плутонієм в окрему частину капсули , яка виступає вперед . Уявіть , що це з’єднувальні сосуди , зараз уся ця суміш разом зробить смарагдово-іоновий колір. А з іншого боку капсули знаходиться гострий крючок для поїмки . Зробивши цю суміш , ми створили так звану космічну вибухівку на основі елементів , які ми здобули та привезли з інших планет. Тепер у медузи не залишиться шансу продовжити своє життя , бо при такому вибуху клітини у мозку медузи просто загинуть , а якщо загине мозок , загинуть за ним усі мікротіла на щупальцях. Просто треба кинути цю капсулу їй у мозок , але так , щоб гачок міг застрягнути у неї в парасольці. І нарешті вистрелити у капсулу. Але потрібно вистрелити у капсулу так , щоб куля попала точнісінько в самий центр капсули.

- Чому в самий конкретно центр ? – запитав Пол .

- Бо це вибуховонебезпечна речовина , вона може зробити ядерну реакцію та забруднити одну десяту водоймів південної частини Землі. Якщо вистрелити точно в центр , то реакція автоматом піде через спеціальні шляхи як лабіринт і обережно знищить медузу , не створивши ядерного гриба.

- Але не забувайте , що в неї так не просто стрельнути , вона під час небезпеки випускає свою отруту з усього тіла , вона як гримуча змія гримить в якості попередження або як риба-куля випускає свої шипи . – сказав Майк .

- Гаразд , я знаю як не потрапити до неї в пастку. – сказав Антоніо. – Нам необхідно взяти на борт спеціальні шлюпки . На цей раз вже ніхто пірнати не буде. Ми підпливемо до медузи , сядемо у шлюпки та максимально підпливемо нестрибаючи за борт. Алексе , скільки залишилося часу.

 - У нас залишилося рівно півгодини .

 - Добре , тоді повертаємось до яхти , на неї як раз вісять шлюпки , я знав , що вони у будь-якій небезпеці знадобляться.

 Вони знову повернулись до своєї гавані , сіли на яхту і поплили. Однак їм довелось шукати медузу , бо вона як завжди сховалась , щоб її ніхто не зміг знищити.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше