3

Хтось нав’язливо дзвонив у квартиру. Лера спросоння не відразу второпала що відбувається. Останні дні вона була знервована та дуже погано спала. Десь пропав Матвій і ніхто не міг їй нічого сказати. Редактор Сергій, його колеги усі ніби води у рот набрали, або й справді не знали де він. На її телефоні був один підозрілий пропущений дзвінок із незнайомого номера. Вона безліч разів телефонувала на нього, але він залишається поза зоною досяжності. Написала багато повідомлень Матвію у фейсбук і меседжер, електроні листи на дві його електроні пошти, але на жоден із них він не відповідав. Також поза зоною був його номер.

Дзвінок у двері був нав’язливим. Вона піднялася із ліжка, одягнула халат і подивилася у вічко дверей.

• Хто ви? – запитала через двері.
• Мені б Матвія побачити!
• Його не має! - відповіла.
• А де ж він,- запитав той чоловік.
• Я теж не знаю,- відповіла йому,- якщо знайдете скажіть, що хай мені зателефонує.
• Може ви відчините двері і ми поговоримо, мені не зовсім зручно із вами отак спілкуватися через двері!
• Я не впущу вас!
• Але ж мені потрібно терміново йому дещо передати, ви одна можете допомогти!
• Я не впущу вас,- відповіла знову Лера.
• Тоді, давайте так, я вам лишу на прохідній пропуск у апарат Верховної Ради, ви сьогодні у любий зручний час прийдіть туди  і ми побачимось, так вас влаштує,- запитав чоловік.
• Ого, то ви депутат, - запитала Лера.
• Це не важливо, приходьте ви ж бачите як Матвія шматують, а я можу реально допомогти!

Лера вирішила, що однозначно піде на зустріч, але повинна комусь сказати, що йде туди. Спочатку подумала про Сергія, редактора ресурсу, але пригадала як вони сварилися перед пропажею Матвія, вирішила, що зайде у редакцію, але ніби розпитати чи бува не мають інформації про нього. А там побачить Дмитра, він здавалося найбільш приятелював з Матвієм.

Уже пройшло декілька днів, але все ще не вгасала історія із його публікацією. Ті продажні телеканали все ще крутили сюжет у лінії новин. Матвія обвинувачували у переховуванні від відповідальності за свою роботу і дії. Його редакція ніяк не реагувала на обвинувачення і ніби завмерла, не видавали нові публікації і ніде її представники не з’являлися в ефірах. Це також насторожувало Леру, оскільки раніше при подібних ситуаціях їхня редакція завжди була активна та відстоювала свої позиції. Лера не надто глибокого розуміла суть роботи інтернет - видання але точно вони не могли бути зацікавлені у тому, щоб отак зливати свого репортера. Також видавалося дивним, чому в новинах ім’я Матвія не було позиціоноване із назвою їхнього ресурсу.

Лера швидко зібралася і поїхала на роботу. Сьогодні у неї була перша зйомка передачі для каналу. Вона трішки хвилювалася. Також вранішній візит незнайомця та заплутаність ситуації не давали змоги їй зосередитися.

• Камера, зйомка,-  виголосив режисер.

Лера із своєю колегою готували пиріг. Суть їхньої програми була в тому, що дві забезпечені домогосподарки розважаються приготуванням їжі і обговоренням останніх столичних новин. Стиль програми був розкутий, легкий і позитивний. Їм вдавалося вести себе легко і невимушено спілкуватися. Пиріг вдався і у фіналі вони смачно його куштували, завершуючи ефір.

Лері неймовірно сподобалося. Значно піднявся настрій і все видавалося позитивним і яскравим. Вона отримала похвалу від режисера та продюсера шоу.

Далі після зняття гриму і перевдягнувшись у свій одяг Лера поїхала у редакцію інтернет – ресурсу. Вона своїм жовтим Жуком запаркувалася поряд із великим чорним позашляховиком. Лера вийшла з автомобіля зачинала двері і стоянкою пішла до входу в офісний центр, де був офіс редакції. На сходах Леру ледь не збив із ніг Сергій, який десь поспішав.

• Ой Лерочко вибач, ти до нас? – запитав заклопотано.
• Так хотіла знати чи випадково немає яких новин про Матвія. Його уже добу немає і я подумую йти у поліцію,- промовила вона.
• Ти знаєш, може і слушно, може і слушно, ти йди до нас, а я за хвильку повернуся, маю термінову зустріч, - промовив Сергій і побіг у біг стоянки.

Лері зателефонували. Вона підняла трубку. Це був редактор їхнього шоу, погоджував і з нею дату озвучки. Лера розмовляла і повільно проходжувалася холом офісного центру. Коли вона подивилася  на стоянку, то побачила як назустріч Сергію вийшов знайомий здоровань. Вона не відразу пригадала хто то, але точно знала, що бачила його десь в своєму житті. Такі специфічні обличчя не можна забути. Він був товстий і видавався ніби вгодований кабанчик, рум’яний і разом із тим набундючений. Такий типаж, як правило був властивий або чиновникам або аферистам.

Закінчивши розмову вона піднімалася східцями на другий поверх, де розміщався офіс. Відчинила двері. Далі охоронець пропустив її в офіс. Офіс був напівпустий. Лиш пару чоловік сиділи за столами. Вона побачила Дмитра і помахавши йому рукою пішла до нього.

• Привіт, - промовив той, складаючи речі у коробку.
• Привіт, а ти що робиш,- запитала.
• Та от, звільнився чи звільнили. І сам недопетрав ще! – відповів той весело посміхаючись.
• Співчувати? – запитала Лера.
• Та ну, що ти, я й сам збирався,- відповів Дмитро,- просто так дивно усе, мене ніби звільнили,  Петро і Андрій пішли самі, зник Матвій, щось дивне коїться із редакцією, якісь події дивні, а я нічого не можу зрозуміти, до речі є новини про Матвія,- запитав насамкінець.
• Ні,- відповіла Лера,- я вже думаю в поліцію йти.
• В поліцію, це ти вірно,- сказав Дмитро,- уже три доби його нема, треба йти…
• Піду,- підтвердила Лера, хоча у ній було переконання, що нічого злого із Матвієм не сталося.
• Леро, я за мить зберуся і ми поговоримо з тобою поза межами цього гадючника, гаразд? – запитав Дмитро.
• Добре, то я на стоянку!
• Давай!

Лера вийшла із офісу і пішла до свого автомобіля. Чорний позашляховик так і був запаркований поряд її Жука. У ньому не було нікого. Лера сіла в авто і очікувала на Дмитра. Він не забарився, за декілька хвилин, поставивши коробку у своє авто сів до автомобіля Лери.

• Дивись Леро, по почерку, як починали мочити Матвія, легко проглядається злив. Спочатку Сергій тисне на нього, щодо швидкої публікації матеріалу, далі «ботоферма» із своєю усією злобою накидається на нього і роздуває скандал, далі олігархічні канали, до клану яких входять ті два придурки, Чоботар  та Зінченко, далі пасивна позиція того опозиціонера, не заперечення ні виправдання, все надто дивно. І до того ж Сергій, тут надто здорово замішаний. А сьогодні іще інформація, що той опозиціонер йде працювати в уряд і все сходиться до того, що вся ця бійня із – за його округу, у якому будуть дострокові вибори, розумієш?
•  Так, більше – менше, а до чого тут Матвій? – запитала Лера.
• До того, що це жорсткий чорний піар, або опозиціонера, який піде в уряд, або Чоботаря та Зінченка, які з тієї області, а Матвій просто у заміс попав, не дивлячись на його усамітненість і якусь дивну образу на усіх, репортерське ім’я у нього хороше, чесне і справедливе, мокнули носом аудиторію, мов би так чи інакше, чесних нема! – резюмував Дмитро.