ЧАСТИНА I / РОЗДІЛ 3 (1-2)

РОЗДІЛ 3

1

Бежевими шпалерами, що обклеювали гладкі стіни просторого кабінету, грайливо гасали сонячні зайчики. Довгі кремові штори часто здіймалися вгору від дихання вітру з-за відчинених вікон. Круглий настінний годинник, що розмірено стукотів під побіленою стелею, вказував своєю стрілкою на одинадцяту годину ранку. Метушливі звуки жвавого міста розліталися безмовною кімнатою, змішуючись із тишею напруження, що важко повисла у ній.

- Проговорімо ще раз, – ушосте захрипів низький голос Армана Маджиста, високого, міцно складеного чоловіка середнього віку, до кабінету котрого понад годину тому було направлено Еммі та Лею, коли ті з’явилися у поліцейському управлінні.

Засмагле обличчя чоловіка, обтягнутого чорною вузькою формою, уважно дивилось на перелякані лиця прибулих дівчат:

- Отже, вас розтривожило, що скоєння всіх убивств, що трапилися у місті за останній час, відбувались неподалік будинку, де ви, Еммі Сальваторіс, орендуєте квартиру. – Примружені сизі очі Армана Маджиста прискіпливо витріщилися на Еммі. Тремтяче підборіддя тієї легко кивнуло, і чоловік продовжив: – Потребуючи моральної втіхи та дружньої підтримки, ви, Еммі, поділилися своїми переживаннями із подругою, Леєю Руфо. – Тепер його пильні очі обдарували своїм пронизливим поглядом Лею. Та теж ствердно кивнула. – Сусідка по кімнаті Леї, Марія Луксур, теж, на превеликий подив, була жертвою серійного вбивці.

Сірі очі Армана Маджиста по черзі вивчали то потьмянілі щоки Леї, то зблідле лице Еммі. Дівчата синхронно хитнули головами на знак згоди із переказом їхньої історії поліцейським. Його твердий голос знову гучно обрушився на короткочасну тишу кабінету:

- У ході того, як невпинні серійні вбивства відбувались одне за одним, ви відвідували лекції про літературу епохи Відродження професора Віктора Фальми, який теж, за фатальним збігом обставин, став жертвою невідомого вбивці.

Вугільно-чорні брови Маджиста вичікувально піднялися над зморщеним смаглявим чолом, коли чоловік зміряв черговим проймаючим поглядом притихлих дівчат. Еммі та Лея напружились, та все ж боязко кивнули головами і на ці слова чоловіка. Його серйозний тон повів далі:

- Матеріали лекцій професора Фальми наштовхнули вас на дивовижну ідею щодо мотивів скоєних вбивств. Вона полягає у тому, що вбивця керується критеріями до людських гріхів, описаних італійським поетом Данте Аліг’єрі у його поемі “Божественна комедія”. Беручи до уваги систему потойбічного світу, розроблену у згаданому творі, ви припускаєте, що кожне із вбивств співвідноситься з одним із кіл Пекла, що базується у цій системі.

Здоровенні бронзові руки Армана Маджиста із шелестом опустилися у стос паперів, заздалегідь відданих йому Еммі та Леєю. На тих білосніжних листах акуратним почерком Леї розписувалися імена всіх жертв. Кожне ім’я знаходилось в одному із дев’яти кіл, охайно намальованих рукою дівчини. Усі кола були ретельно підписані відповідно до структури Пекла за Данте.

Плавно опускаючись вказівним пальцем по списаному паперу, Маджист вшосте голосно зачитав:

- Перше коло – четверо нехрещених немовлят. Друге коло – Марія Луксур; розпуста. Третє коло – Пітер Гулан; чревоугоддя. Четверте коло – Герман Проді; марнотратство. П’яте коло – Адам Ірах; гнів. Шосте коло – Віктор Фальма; єретизм. Сьоме коло – Андреа Вілудіо; насильство. Восьме коло – Анна Дечепіті; обман. Дев’яте коло – прочерк; зрада.

Виразне читання написаного вголос нарешті скінчилось. Еммі та Лея, які безперервно кивали кожному імені, що зачитував Арман Маджист, тепер блукали своїми нерішучими поглядами по нечисленних меблях кімнати в надії не наштовхнутися зі скептичним поглядом поліцейського. Останній, дочекавшись, доки розсіяні дівочі погляди знову сконцентруються на його широкоплечій фігурі, продовжив незворушним тоном:

- Ненароком побачивши у поштовій скриньці свого будинку книгу із назвою “Культ Данте Аліг’єрі. Культура Італії”, ваше припущення здалося вам ще переконливішим. А коли ви дізналися, що в квартирі, на яку була доставлена зазначена література, проживає колишній викладач Університету культури і мистецтв, професор Едгар Донаті, добре обізнаний у темі Данте Аліг’єрі і який, до всього, навчав професора Віктора Фальму, ваші підозри сфокусувалися на його персоні. – Проказав безпристрасний голос поліцейського.

Вкотре зібравши своїми сірими очима мовчазні ствердні кивки дівчат, чоловік продовжив переказ історії, яку ті нещодавно довірили йому:

- Ви зв’язалися з деякими людьми із кола спілкування жертв убивці та з’ясували причетність сина Едгара Донаті, П’єтро Донаті, до певних осіб із їх числа. Зокрема, ви виявили, що П’єтро Донаті не менше двох разів зустрічався із Марією Луксур у готелі “Турист” та відвідував кулінарні курси разом із Адамом Ірахом.

Замислене лице Армана Маджиста схилилось над паперами, скрупульозно розкладеними на його світло-коричневому письмовому столі. Пальці чоловіка обережно торкалися мапи міста, один із районів котрого був рясно усіяний жирними червоними цятками, що маркували місця вбивств. Його великі долоні акуратно перегортали охайні сторінки і списані на них нотатки, що детально уточнювали й тлумачили здобуту інформацію про жертв серійного вбивці. Руки Маджиста дбайливо перебирали законспектованими дівчатами відомостями, виділеними на них позначками, складеними таблицями й ретельними записами.

- Зрештою, – голосно задзвеніли непохитні інтонації голосу Маджиста, – ви впевнені, що буде скоєне ще одне, фінальне вбивство.