"Бурят как я рад "зразку 1939 року.

  Почалася вiйна. Радянські вiйска перейшли кордон. Проте Кремль, навiть маючи , власноруч створений, привiд для вторгнення, не хотіли виступати окупантом. Ще до початку вiйни, в Москвi була створена так звана "Фінська демократична республіка". 

 Складалася ця "держава" з бiглих у двадцятих колаборантів, або людей , якi були фанами лише за походженням. Очолював це історичне непорозуміння Отто Куусiнен. 

 Ще до громадянської війни був відомою особою в Фінляндії. Учасник підпiльних революційних кружків, в 1904 році очолив партію есерів Фінляндії. Після того , як цар пішов на поступки , аби зняти війська хоча б з Фінляндії, був вибраний депутатом в сейм . В партію більшовиків був завербований особисто Леніним, який переховувався там вiд царської охранки. 
 Після поразки росіян , втік разом з ними. В радянському союзі займався псевдонауковими дослідженнями про "неподільність фінів i росіян" , " єдиний народ" i "історичну неможливість фінам жити самостійно". 
 Пiсля того як вiдiрає свою роль в вiйнi, збереже лояльність Сталіна , що дозволить зробити кар'єру в Москві. 

  Реанімована Сталіним червона Фінляндія , відразу уклала договір з СССР про дружбу, i попросила допомоги. Яку було охоче дано. Жодна держава, навіть маріонеточна, не може існувати без збройних формувань. "Фінську народну армію" очолив наступний кадр. 

 Аксель Анттіла.  Перший, і єдиний міністр оборони Фінської Демократичної Республіки. Його біографія розкриває саму суть "Червоної Фінляндії".  Народився в селянський родинi, після школи працював на залізниці , де потрапив під вплив більшовицьких агітаторів.  Воював на боці червоних під час першої радянсько-фінської війни. Після програшу більшовиків , робив військову кар'єру в СРСР. 
 Особливий інтерес його біографії представляє наступний факт. На початку  осені 1938 року був засуджений , як ворог народу. А під кінець осені 1939 року був звільнений з табору. Причиною як арешту , так і звільнення, послужила його національність - фін. 

  Формувати "фінську державу" , яка "палко бажає" возз'єднатися з Росією , почали  ще на початку 1939 року. Як що з політиками було простіше , втікачів - агітаторів було хоч греблю гати, то з військовими виникли складнощі. 
 Ще у двадцятих роках  фiни, які проживали на територію СРСР, були поставлені на облік , тоді ще ГПУ , як "неблагонадійні". З початком "Великого терору" ( трохи не по темi, але вiн почався в 1935 році, на 37 - 38 припав його пiк) вони одні з перших потрапили під каток НКВС. 
 Як виявилося , в червоній армії,  фактично  не лишилося фінів. Була пропозиція - витягнути з таборів необхідну кількість фінів. Тим паче в боях, їм участi не брати. Але чекісти виступили категорично проти. З рештою було прийняте рішення , набирати людей , хоча б якось схожих на фінів. В основному , це були білоруси, або ж просто блондини. 
 В самій Фінляндії , коли до них з неба падали листівки, де " Чистокровний фін" закликав скласти зброю ( основна робота цієї "армії") казали так : 

 "Ми не знаємо, чи є фінські міни, але те, що є мінські фіни, це точно!"  та " В Росії що не блондин , то фін" 

  Сталін , який особисто розробляв план вторгнення в Фінляндію, подивився на це діло, i вирішив що цей "фінський інтернаціонал" фін має хоча б очолити.  
 Інтерес представляє наступний факт - за час "Зимової вiйни" було захоплено в полон вiд 800 до 1100 фінських солдатів.  Всім їм було запропоновано вступити в "Фінську армію" . Не зважаючи на "важкі " аргументи з радянського боку, всi вони вiдмовилися. 
 Після закінчення війни , почалося складання мирного договору. Одн з основних пунктів з фінського боку -  обмін військово полонених. Своїх полонених , яких офіційно під пресу повертав СРСР , було вирішено привести в людський вигляд. Першим ділом , їх всіх було погнано до радянських стоматологів. Бо , як вони пізніше згадували , після "вмовлянь" вступити до "Фінської армії" , жувати їм було нічим. 

 Аналогії напрошуються самi собою. I взагалі, iх стільки в радяньско - фінській війни з нашою сучасністю, що місцями навіть моторошно стає. Але фіни ,тоді змогли перемогти, i ми , зараз, зможемо.