Глава 20.1

Було далеко за північ, коли гості почали розходитися додому. Першим поїхав де Пре - він насилу ворочав язиком, намагаючись висловити подяку, і двічі вивалювався з карети, поки коні не рушили з місця. Одразу за ними віллу Леандри залишили поціновувачі шампанського, які почали страждати на головний біль, а потім і всі інші. Завдяки невеликим хитрощам мадам де Грісі карету Луїзи подали однією з останніх і приятелькам вдалося перекинутися наодинці кількома словами. 

-Він поїхав, навіть не попрощавшись! - незрозуміло, чого більше було в словах мадам Бельцоні, виправданого гніву чи образи. - Не знаю, як це назвати!

- Натомість я знаю, - холодно закінчила фразу Флоранж. - Це називається легковажністю. Пам'ятаєш, люба, про що я тебе попереджала? Не варто довіряти, якщо тобі нічого не відомо про людину! Не заперечую, цей пан ле Брегер справляє враження, але тільки доти, доки не покаже своє справжнє обличчя.

Вона мало не проговорилася і вчасно прикусивши язичок, простягла подрузі склянку холодної води. Жінки сиділи у вітальні і чекали, доки з'явиться лакей. Їхнє усамітнення ніхто не порушував - останній із гостей зголосився доставити бідолаху Луїзу додому і зараз був десь біля парадного входу. Вона втомилася, була засмучена і почувала себе ображеною. Варто визнати, що в словах приятельки була частка істини, Віктор зникав без пояснень не вперше, але зараз Луїзі нестерпно захотілося виправдати своє довірливе ставлення. 

- Ти кажеш, що ми лише випадкові знайомі, - на миловидному личку виступив зрадницький рум'янець. - Але дещо я все ж таки про нього знаю. Він не хотів з'являтися тут з однієї вагомої причини!

- З якої? - байдуже перепитала мадам де Грісі

- Пан ле Брегер - дуелянт і до того ж настільки відомий, що перебуває у розшуку. Я дізналася про це перед пікніком! - Флоранж мовчала і її подруга продовжила, хоч і вагалася, чи варто викладати подробиці. - Це він і ніхто інший заколов Антрага через якусь дурну сварку. Люба, ти маєш пам'ятати який тоді був гучний скандал! Якби старий маркіз знайшов винуватця, його напевно повісили б. 

Раптове зникнення Лабеля не можна було пояснити іншими причинами, і мадам Бельцоні воліла вірити в те, що він просто уникнув викриття. Флоранж, яка нічого не знала про дуель із маркізом, була в шоці, почувши від подруги таку подробицю. Так ось у чому річ, її законний чоловік ховається від правосуддя! 

Втім, здивування це було недовгим. Скільки себе пам'ятала юна Флора, Віктор брав участь у всіх бійках і майже завжди виходив із них переможцем. Батько найняв для нього найкращих вчителів фехтування і молодий Лабель при його вибуховому характері виправдав найрайдужніші очікування. Тоді він і отримав знаменитий шрам…

Спогади завели мадам де Грісі надто далеко. Вона прийшла до тями від чергового судомного зітхання подруги і взяла її за руку. 

-Якщо ти маєш рацію, то хтось його впізнав. Отже, зараз він має бути вже далеко від Труеза, якщо не хоче закінчити життя на шибениці. Я дивуюсь лише одному. Якщо ризик був такий великий, чому мсьє ле Брегер взагалі погодився тебе супроводжувати?

Луїза зволікала з відповіддю.

- Напевно тому, що він людина слова. Я взяла з нього обіцянку у такий момент, коли жінці важко відмовити. 

Сльози ринули з очей мадам Бельцоні. Вона з усією гостротою відчула себе обдуреною у найкращих очікуваннях. Казковим ночам і солодким обіймам тепер напевно настане кінець і все тому, що вона дозволила собі надто захопитися. Ах, як Флора мала слушність! Кохання - це справжня отрута і набагато краще уникати його за будь-яку ціну! 

 -Прошу тебе, заспокойся! Я бачу, що ти засмучена, хоча дивуюся, як це досі тебе зачіпає непостійність чоловіків, - перервала мовчання Флоранж. - Викинь його з голови! Повір - це найкраще, що ти можеш зробити. Якими б не були причини, ти уникла значно більших неприємностей! Той, хто цінує жінку, ніколи не залишить її одну. Але якщо це проста інтрижка або звичайне захоплення, для чоловіків немає нічого гіршого за з'ясування стосунків, повір мені, я знаю про що говорю! Враховуючи те, що твій коханець замішаний у такому скандалі... подумай сама, це найсприятливіший результат!

Флоранж могла здатися безжальною, але була впевнена у своїй правоті: втіха і співчуття тільки ще сильніше змусить Луїзу страждати і найкращим засобом від кохання буде остаточний і повний розрив. Нехай краще вона вважає Віктора негідником, ніж впізнає його справжнє обличчя, а заразом і всю правду про саму мадам де Грісі. 

- Ти хочеш сказати, що він використав слушну нагоду, щоб зі мною розлучитися? Йому просто все набридло? - на щоках мадам Бельцоні виступили яскраві плями. - Але як таке можливе? Жоден чоловік не здатний змінитись за такий короткий термін!

Мадам де Грісі утрималася від відповіді. Їй важко було пояснити засмученій подрузі, яку прірву між нею та Лабелем спорудили останні кілька годин. Особливою рисою цього гордеця було не тільки вміння тримати слово, але рідкісну впертість. Заради інтрижки з такою, як Луїза, він не відмовиться від своєї мети і не погодиться перекреслити минуле. 

На щастя, говорити на цю тему їм завадила поява слуги.

- Вибачте, ваша світлість, але я мушу вам повідомити... - на порозі виник лакей з дуже переляканим виглядом. - У парку знайшли людину, він, мабуть, намагався пробратися до будинку…

- Що означає “знайшли”? - серце Флоранж підстрибнуло у грудях. - Ви впевнені, що це не один із гостей?

- Не можу сказати напевно, мені це невідомо, але на вигляд він не схожий на шляхетного пана.

- Ви запитали ім'я? Спробували дізнатися, як він потрапив сюди? - мадам де Грісі схопилася, відчуваючи, як її пронизують холодні хвилі страху. 

- Пан був непритомний, ми не відразу побачили його на доріжці... - невпевнено промимрив лакей. - Зараз він прийшов до тями і вимагає, щоб до нього покликали господиню.

Флоранж насилу взяла себе в руки. 

-Люба, почекай мене трохи, впевнена, це якесь непорозуміння, - ласкаво промовила вона Луїзі і поспішила слідом за слугою.