Глава 5

В парку обговоривши що будемо далі робити ми попрямували до клубу "Золотий горішок". Зайшовши в середину ми попрямували на другий поверх за столики. Розмістившись ми обговорювали що будемо пити.

- давай візьмемо просто пива?-придложив Марк

-ніііі, фуук я пива не п'ю. Я навіть його запах не люблю- кривилася я, пиво й дійсно я не люблю. Скільки не заставляли мене його пить всеодно не люблю.

-блін я й забув, тоді давайте візьмемо коньяк?

-ні від нього вранці погано- вертіла носом Аліна.

-ну то давайте візьмемо дівчатам вино й коктейлі, а ми візьмемо джина?- запропонував Андрій. Такий розклад нам сподобався й через десять хвилин все стояло в нас на столиках. 
Ми сиділи, випивали потім на з дівчатами захотілося піти в пляск. Залишивши хлопців нас чекати ми спустилися на перший поверх і пішли танцювати. Ми танцювали ефектно. Я займалася танцями, а дівчата Віка та Аліна займаються на даний момент танцями. Соломія просто вміє гарно танцювати й попадати в ритм. Значить танцюю я нікого не трогаю як раптом мій погляд падає на одну знайому пару. Це був мій бивший хлопець та його дівчина. Побачивши їх мій настрій впав нижче плінтуса. Ну то й зрозуміло чому. 

***
"Ми з Вадимом познайомитися на концерті. Він мені зразу сподобався тому я сама підійшла знайомитися. Він хлопець був не поганий, веселий, красивий я майже чи не зразу в нього закохалася. На той момент мені було 16 а йому 18. Ми зустрічалися півтори роки. Поки раз я не зловила його на зраді з цією самою курицею. Дійсно я переживала сильно. Постійно думала про нього, а з часом звиклася та образа на нього все ж залишилася. Лялька його з накачаними губами та жопою мені говорла що я ніхто та звати мене ніяк. Що я не знайду хлопця кращого ніж Вадим. Ну що ж побачимо хто смітиметься останній."
 ****

Покинувши понцпол я пішла до бару. Взяла собі бутилку вина й пішла в туалет що б мене ніхто не бачив. Закрившись в кабінці я просто з горла пила вино. Ту рідкусну тварину я любила по справжньому, можливо по дитячому але ж любила. І завжди думала що це взаємно, но я видно помилилася. Й дійсно після нього я ні з ким не зустрічалася. Напевно просто боялася полюбити незнаю. Я просто сиділа в кабінці пила вино й думала яка ж я була сліпа. Випивши бутилку я хитаючись пішла по ще одну. Але видно в мого брата плани були інші.

-Алівтіна мать його тебе де носить?-кричит він мені- я тебе вже час шукаю, ти де була?- ну диви який невгамовний.

-де була там мене щас вже немає.- говорю і думаю як би язик не заплутався- в туалеті була, а що ти мене загубив?

-Мляяя, Аля ти що п'яна? Да що ж це таке? Чому ти напилася в зюзю?

-да не парся ти все зімною добре. Козла одного зустріла й настрій зіпсувався, ось-підіймаю руку й показую пусту пляшку- випила трішки з ким не буває? Ну чого ти до мене пристав як той ріп'ях? Тобі що робити більше нічого? Іди оно потанцюй-сказла я й питаюся пройти крізь нього

-ну уж ні дорогуша. Ти щас збираєшся й ми їдемо додому.-він сказав й потащив мене на верх.

За столиками сиділи всі наші. Поки Андрій збирав речі я бистренько на носочках спустилася на низ й пішла танцювати. Нанцюю я в так пісні не замічаючи нічого навколо себе. Тут пісня закінчується я беру ще одну пляшку вина й йду на двір. Підійшовши до дверей я з кимось зіштовхнулася

-я щиро вибачаюся, пане, я не спеціально.-підіймаю очі й бачу гарного хлопця. Та цей чувак в міліон відсотків кращий ніж мій бивший.

-та нічого. Головне що ти нічого на мене не пролила-промовив той й скрився з моїх очей.

Вийшовши на двір я підійшла до знайомої машини сіла біля неї й почала пити вино. І це впринципі останнє що я пам'ятаю.