Глава 3

1 вересня

Прокидатися рано жах як я не люблю. Я люблю поспати. Моє ліжко так й говорить "Алю не вставай нам добре разом, а цей дурний будильник хоче нас розлучити". Ну а що? Це правда. Нам з ліжечком так добре разом, але будильник все псує. Єлі вставши з ліжка я попленталася в душ. Соломія ще спала( от хто любить більше спать ніж я). А мама мені завжди говорила що немає людини яка любить більше за мене спать. Треба буде їх познайомити що б не повадно їй було. Вийшовши з душу я подивилася на годинник. Твою ж маму ми запізнюємося. Бистро шукаючи речі я роблю попитки розбудити Солю. Але всі мої методи не робочі. Ну що ж Соломія Батьківна переходити до плану "Б".

-Соля, Соля вставай-кричу я їй й застрибую на неї-Соля вставай, ми запізнюємося. Нам не можна запізнюватися.- кричу я їй на вухо.

Вона хотіла мене закинути з себе та в неї нічого не вийшло. Зрозумівши що вибору в неї немає вона встала та пішла в вану. За цей час я встигла заправити ліжко, вдягнутися. Я сьогодні вдягнула юбку-карандаш, червону блузку з рукавом 3/4 та легенький кардиган, на ноги чорні туфлі лочки на каблучку, а на голові хвостик. Поки я крутилася перед дзеркалом в кімнату зайшла Соля. Вона живенько вдягнулася в  чорні звужені джинси з високою талією й білу майку й заправила в штани, на верх наділа синю джинсову кофту а на ноги білі кросівки, волосся завязала в високий хвостик.

-ну що ти готова?- спитала вона в мене- якщо да то пішли, а не то запізнимося.

Ми вийшли з кімнати, й попрямували до головного корпусу. Всього на території 5 корпусів, чотири факультетів і один головний саме де й відбуватиметься святкова лінійка. Підійшовши на місце ми знайшли нашу групу й почали знайомитися, а потім дивитися концерт.
Після концерту ми пішли в аудиторію нашого куратора й нам пояснювали що й дочого й дали розклад парів. Закінчив нашу "веселу" бесіду ми розійшлися хто куди. Хто додому, хто гулять, а ми з Соломією вирішили сходити в клуб й відмітити начало студентських років.

-Аль, а що ти думаєш вдягнути? Ось я просто не хочу бути в сукні, а в штанах сама не хочу йти.- сказала мені Соля поки я фарбувалася.

-ну незнаю.- відповіла роблячи лице мудреця- дай подумати. Ну добре я вдягну теж штани. Та й всеодно я не сильно люблю сукні.- відповіла я все ж з тим лицем мудреця.

-ну добре піду вдягатися- й щаслива Соля пішла до шафи.

Ну ось ми й готові. Я вдягнула сині потерті джинси, й білу кофту яка не прикривала живіт. Соля вдягнула чорні джинси, чорний топік й шкіряну куртку, а на ноги теж чорні кросівки (доречі вони в нас однакові).

-Соля в тебе хтось помер? Чи ти на похорони зібралася? Чому вся чорна?-сказала я коли побачила її. ну дійсно ми ж в клуб зібралися а не на поминки.
-та ні. Я просто не хочу щоб мене замітили

-ага, якраз людину яка вся в чорному ніхто не замінить- сміючись сказала я.

-ну то й добре що тобі смішно. Але я всеодно так піду.

-добре-добре, йди. - сказала я викликаючи таксі.

Не встигла я вийти з кімнати, як таксі вже приїхало.

-пішли швидше нас вже таксі чекає- сказала я й потягнула Солю за руку. Ми живенько вийшли й сіли в авто.

Під'їхавши до клубу "Ночь" ми вийшли з таксі й попрямували до входу в клуб. Но вході нас легко пропустили (навіть не зважаючи що мені немає 18) й ми попрямували до столиків.

-Соля, мене то в клуб пустили але алкоголь не продадуть, тому ця важлива місія на тобі.-ну а що? Я сюди пити прийшла чи дивиться на п'яних людей?

-добре, тобі що брати?-спитала в мене Соломія

-мені візьми те саме що й собі. Я не знаю що хочу пити, а тверезою точно не вийду звідси- ну а що? Ну да я люблю випити, но я це роблю не часто.

-добре я щас гляну що ми візьмемо- сказала вона й змішалася з народом біля бару.

Я ж в цей час сиділа в телефоні й ждала подругу. Навкруги всі танцювали, пили, хтось навіть цілувався й зажимався. Я ще трохи подивилася по сторонам і далі втикала в телефон. Поки ждала подругу рішила написати брату. 
Я: "Привіт, що робиш?"
Андрій:" нічого вийшов з друзями погуляти. А ти що? Вже з кимось познайомилася?"
Я:" Так, з сусідкою з кімнати, весела дівчинка доречі, на рік старша мене але по зросту програє"
Андрій:"ну то це добре. Так мала я потім тобі напишу бо прийшли мої друзі"
І на цьому розмова закінчилася. Та й Соля вже прийшла й принесла бутилку красного солодкого вина. На кінець вечіра ми пили, танцювали й веселилися. Поки в три часа ночі ми не зібралася до гуртожитку. Викликавши таксі й ждучи його до нас підійшли якісь хлопці й начали знайомитися. Їх було четверо, але по розмові я зрозуміла що їх повинно бути п'ятеро.

-ну що дівчата давайте далі погуляємо. Ось ти напевно точно сподобається моєму другу.- сказав сами й п'яніший із них до мене, а звать це чудо Олегом.-Ну що дівчатка залишитеся?

-ні. Ми вже поїдемо на нас чекають вже-збрехала я й ми сіли в таксі яке вже підїхало.

Зайшовши в кімнату ми лягли спать, як добре що нам на другу пару. Й ми з чистою совість можемо довго поспать.

Тиждень пройшов непомітно, нічого цікавого не було і ми були зайняті тільки навчанням. Сьогодні п'ятниця і ми їдемо додому. Соля залишається в гуртожитку бо вона хоче підготувати реферат який нам задали. А я вже готова й жду поки по мене приїде Андрій. Соломія допомогла спустити мої речі на низ й чекала поки приїде Андрій.

-Соломія, а ти не хочеш поїхати до мене в гості? Ну що ти будеш помити тут сама? А нам дома веселіше буде. З Андрієм погуляємо, в мене є ще дві сестри, сходимо в парк або на актракціони, ну поїхали. - вмовляла я Сплю,

-ну я вже не встигну зібратися. Твій брат скоро приїде- вагаючись говорила вона

-та нікуди він не дінеться підожде. Давай швидко йди збиратися а я мамі напишу що я буду не сама.

Соля пішла збиратися, а я витягнула з карману телефон й написала мамі. Вона дуже любить коли в нас гостять мої або Андрієві друзі. Тому й зараз вона рада. Не встигла я заховати телефон як до мене під'їхала машина