Розділ 13

Майя, неначе померла, щоб народитися заново. Склалося таке відчуття, що душа повільно покидає тіло. Немов, якесь марення божевільне. І так по колу. Роман звичайно б все віддав на світі, аби завоювати її серце, однак це було щось з області фантастики. Невдалий фільм, або ще якась маячня. Та називайте як хочете, проте так має бути. І ніхто вже нічого не змінить. Ну, хіба що привид з минулого. І як би білявка не намагалася, а Влад ще й досі нагадував про себе.

Вона б ніколи не подумала, що її коханий здатний на таку підлість. Водночас кохала й ненавиділа Боржемського. І якби він, хоч трохи цінував їхні стосунки, то щось би для цього робив. Однак, Владислав жив у своєму світі. Його мало цікавило, що Майя десь далеко. І нехай, проте, серце розривалося від болю.
Якесь дивне відчуття, ніби вбивця все ретельно спланувавши в останню секунду змінив своє рішення. Й Боржемський виявився ще тією мерзотою. Одразу ж після зникнення Майї знову почав залицятися до Альбіни.

Білявка спустилася донизу й помітила Романа, який сидів на канапі. Чоловік курив кубинську сигарету й запивав цей розжеврілий дим подвійним віскі з льодом. Лише на мить їхні погляди зустрілися. І цього вистачило, щоб знайти те, що загубив колись. 

— Не бійся, присядь поруч. Я, не з тих, хто бере своє силою, — Рома посміхнувся, але натомість вдав, що не помітив який переляканий вираз обличчя був у його гості. Він просто був зачарований її красою, тому і не став наполягати на чомусь більшому, ніж просте спілкування. 

— Дякую, за відвертість. Не люблю людей, які дають обіцянки, а потім їх не дотримуються, — Майя не знала куди їй подіти очі від несподіваних сліз. Почуття до Влада за цей рік нікуди не зникли. Вони просто вже стали звичкою, а колись нагадували шалене кохання. 

— Повір, що довго тримати дистанцію між нами не вийде. Це просто неможливо, — Рома не став її погрожувати, але все ж таки поставив перед фактом, щоб перед тим як щось робить сто раз подумала, а чи варто таким взагалі маніпулювати. Не кожна жінка здатна на таке. 

— Я, не вірю в те, що Сокіл мене продав. Він би не зміг так вчинити, — напевно, в ній говорила образа, бо сльози самі лилися з очей. Білявка стала іграшкою в чужих руках. Так просто й непомітно. 

— Не згадуй цього імені. В моєму будинку є певні правила і ти повинна їх дотримуватися, бо я тебе нікуди не відпущу. Вважай, що потрапила на курорт, — Роман неохоче розмовляв на теми пов'язані з Андрієм, адже на його руках була кров. Хлопець двічі поплатився за те, повірив не тій людині. 

Майя більше не стала нічого запитувати, бо відповіді б все одно не почула. Її хвилювало лише одне: чому Роман, обрав саме кохану свого колишнього найкращого друга. Вона не могла спокійно дихати, бо розуміла, що цей чоловік ніколи не відмовиться від ласого шматочка. І якщо обере собі жертву, то переслідуватиме її до самого кінця. Довелося повернутися до своєї кімнати. В ній було затишно, але якось занадто чисто. Ніби, до цього там не жили люди. Все стерильно як в лікарні. І це викликало певні підозри. Майя розуміла, що Роман щось приховує. І рано чи пізно ця правда може їх всіх приголомшити. Вдарити, немов грім серед ясного неба. А чоловік, ще й досі сидів на канапі. Однозначно, що його засмутили слова жінки, однак його совість і так вже замучила. Він шкодував, що позбувся від Сокола. Хлопець б йому ще став в пригоді. Особливо, коли йдеться про чималі гроші. Однак, вже пізно просити вибачення. Андрій, напевно, вже мертвий? І скоро поліція прибуде до його будинку, щоб отримати свідчення, але Рома скаже, що нічого не бачив, не знає й не чув. Йому головне захистити Майю, а решта чоловіка не хвилює. З Боржемським же все було навпаки.  

Всі ті, хто закохувався в нього були приречені. Наталя не змогла дати собі раду, тому й поїхала зі Львова. Повернулася додому. Влаштувалася до міської ради секретарем й більше не згадувала про Влада. Він і так зламав їй життя, змусив добряче помучитися. І тепер вона нарешті вільна. Однак, почуття провини ще й досі переслідує дівчину. Якось недавно вона зовсім випадково зустріла в парку Інгу.

Вони потеревенили трохи, а потім її подруга сіла в таксі й зникла за рогом. І це моторошно відчуття всередині. Немов, полум'я. Наталя не стала чекати, поки Роман сам їй зателефонує тому ж першим рейсом вилетіла до Сан - Франциско. Цей тип був небезпечний й міг заподіяти щось Майї.

 Чоловік не думав, що його колишня дружина знову з' явиться перед ним, ніби нічого не сталося. Вона швидко затягнула Рому до таксі й вони поїхали до місцевого ресторану. Там замовили столик подалі від інших й почали досить неприємну розмову.

— Відколи, ти став таким чесним? Не помічала, щоб до мене ти ставився з такою любов'ю, - її очі палали ревністю. Інтуїція знову спрацювала на ура.

– Замовкни. Якщо бовкнеш, хоч ще одне слово, то я тебе живцем закопаю, - і схоже, що він не жартував. Рома міцно стис її руку у своїй руці.

— Ти сам винен в тому, що в нас не склалося. Де Іра? Я хочу побачити нашу доньку, - Наталя вже декілька років жила марними надіями, що забере свою кровинку, але Рома зруйнував всі її надія. Дівчина була змушена залишити дитину й тікати.

— Забула з якого болота я тебе витягнув? Не смій простити мене про таке, - чоловік, немов з ланцюга зірвався. Він давно замінив дитині й батька і матір, а тут з'явилася якась навіжена й хоче відібрати у нього єдину радість. Ні, один нормальний чоловік на таке не погодився. — А хто змусив мене злигатися з Боржемським?

 Це була твоя ідея, - Ната вже настільки була знесилена, що просто хотіла відпочити. Побути з Іриною вдвох. І бажано не ловити на собі безжалісний погляд Романа. Чоловік не зміг нічого заперечити, бо це була правда. Він дійсно власними руками поклав її в ліжко до заклятого ворога, а тепер намагається обдурити свою гостю. 

Лише здається таким янголом, а насправді ще той цинічний виродок. Довелося вивести Наталю на вулицю, щоб вона подихала свіжим повітрям. Він усвідомлював, що ця зміюка не зупиниться. І поки, вона не закриє свого рота, то Рома не зможе одружитися з тією, яка одразу запала йому в серце. Підсипавши своїй колишній дружині щось в келих вина, він швидко відкрив багажник своєї машини. І поки Ната намагалася втекти, вдарив її по голові бейсбольною битою. Дівчина виявилася напрочуд важкою. Щоб не привертати до себе увагу він нейтралізував всіх охоронців. Все було ідеально. Однак, Роман не бажав нікому смерті. Опинившись неподалік закинутої лабораторії він тихенько відкрив двері, а потім посадив Нату на стілець. На голову їй одягнув мішок, а сам поїхав. Чоловік сподівався, що вона більше не заговорить. Тим часом  вона прокинулася від якогось шуму під вікном. Це Роман намагався відмити свою машину від слідів крові. Білявку це неабияк спантеличило. Тепер вона була впевнена, що Роман небезпечний злочинець. Жінка вийшла на терасу і спустилася вниз