Розділ 10

Альбіна не могла повірити своїм очам, коли побачила Владислава у такому жахливому стані. Ця навіжена, домоглася свого. Захотіла вбити його, щоб помститися. Жінки надто вразливі істоти тому зазвичай діють імпульсивно. Жінка власноруч відвезла свого друга дитинства до лікарні, бо звикла покладатися лише на себе. Лікарі не давали ніяких прогнозів, але шанс на порятунок Боржемського був. Мізерний, проте надія ще жевріла у його серці. Аля сподівалася, що зовсім скоро все налагодиться. Як тільки Влад прийде до тями, то зможе все розповісти Майї. Якось врегулює це питання, а поки що треба чекати.

Довелося відправити смс повідомлення з телефону чоловіка, щоб білявка бува, не подумала, що це якийсь жарт. Наталю ж звісно заспокоїли, а потім ввели якесь снодійне. Для неї це велике потрясіння. Можна сказати справжній шок. Однак, Ярошевська це все так не залишить. Вона змусить це дівчисько замовкнути навіки. Якщо треба, то по судах затаскає аби справедливість перемогло. Звичайно, що Майя одразу ж приїхала до лікарні. Вона була налякана, руки трусилися. Ще тільки панічних атак не вистачало. Побачивши Альбіну вона навіть не здивувалася. Просто колишня дівчина Владислава. І цікаво, що їй треба. Стільки років, ні слуху ні духу, а тут така тепла зустріч. Білявка якось з недовірою ставилася до неї. Пильно спостерігала за всім тим, що робить ця жінка, а коли впевнилася, що все нормально, то змогла спокійно видихнути.

— Алю, що сталося? Я ж нічого такого у тебе не вимагаю. Просто скажи чому він опинився в такому стані, — Майя і так натерпілася за весь цей час, поки вони були з коханим в розлуці, а тепер він може померти. Все якось так швидко й занадто трагічно.

— Це Наталя. Вона напала на нього. Я просила, щоб Владислав не їхав туди, але його дуже непросто переконати. Ти ж знаєш,  — жінка не пам'ятала якихось деталей, бо не була присутня у палаті, але могла собі уявити, що там могло відбутися.

— Якась навіжена. Коли вона відчепиться від мого колишнього нареченого, та знайде собі когось іншого? Це просто нестерпно, — білявка настільки сильно ненавиділа коханку Влада, що готова була її на міленькі клапті порвати. І такого нахабства вона точно не вибачить.

— Насправді, все дуже складно. Лікарі діагностували у Нати шизофренію. Якийсь голос в голові наказав їй це зробити, — Аля не розраховувала на те, що Майя її зрозуміє. Не кожен зможе повірити в те, що зовні адекватна людина може виявитись хворою.

— Це якась маячня. Якщо вона не усвідомлювала, що робить, то нехай посилено лікується, — що й потрібно було довести жінка не бажала нічого чути про це. Як могла, так і уникала цієї розмови.

Стан Владислава був стабільно важким. Чоловік ще не відійшов від наркозу, бо операція тривала понад вісім годин. Лікарі як могли, так і боролися за його життя. Весь цей час Альбіна й Майя були у лікарні. Раптом на телефон білявки почали приходити якісь незрозумілі повідомлення. Писав якийсь анонім. Він погрожував, що вб'є її.  Білявці довелося вийти з лікарні й звернутися до поліції.

Вона дійсно переживала за життя своїх рідних й близьких. Повернувшись до лікарні вона помітила, що Альбіна заснула. Нарешті ніхто її не діставатиме. Звичайно, що стосунки у них були далеко недружніми, але обидві були шалено закохані у Владислава. Навіть хотіли кинути Наталю за ґрати.  Білявка весь цей час  стояла біля вікна. Жінці здалося, що хтось за нею стежить. Вона не гаючи часу тихенько вийшла на вулицю, де її вже зачекався Андрій. Той самий кілер якого найняла коханка Влада. Чоловік був вражений красою Майї. Йому навіть було шкода вбивати її, але гроші затьмарювали розум.

Схопивши жінку за руку він затягнув її до машини, а щоб не кричала накачав наркотиками. Вона була занадто млявою й погано приходила до тями. Опинилася в якомусь незрозумілому місці з зав'язаними очима. Зовсім не відчувала, ні ніг, ні рук. Була якоюсь втомленою й постійно хотіла спати. Майя чула якийсь шурхіт у себе за спиною, але не могла зрозуміти, що відбувається. Андрій підійшов до неї й плавно провів своєю рукою по білосніжній шиї.

— Моя прекрасна леді, доброго ранку. Як тобі спалося? — його голос з різкого змінювався на ніжний. Це заспокоювало, ніби камінь з душі звалився.

— Хто ти? Якого біса торкаєшся мене своїми брудними руками? — Майї хотілося якомога скоріше вирватися з цього пекла.  Відчути себе бажаною, але точно не у такий дивний спосіб.

— Зви мене Сокіл, крихітко. Яка ти гарна, — хлопець ж одразу поліз до неї цілуватися, тому білявка й почала пручатися. Їй було неприємно.

— Зараз же розв'яжи мене. Чуєш? — жінка, наче опинилася у якійсь жахливій реальності. Ну, чому це сталося саме зараз, коли Владиславу так необхідна її допомога?

— Не поспішай, час у нас ще є. Одна дівуля попросила мене тебе вбити, але я подумаю, чи варта ти таких зусиль — Андрій не зволікаючи зірвав з очей Майї пов'язку, щоб бачити її прекрасні очі. Насолодитися цим моментом.

— Краще застрель мене, або заріж. Я все знайду спосіб втекти звідси , — білявка дала йому зрозуміти, що вона себе не на смітнику знайшла тому загравати з якимось бандитом немає ніякого бажання. Це ж і так очевидно.

Андрію подобалося коли жертва візуально здавалася сильною, а натомість була зовсім слабкою. Це зводило хлопця з розуму. Він любив спостерігати як хтось мучиться від болю. Страждає. Це такий кайф. І майя була не винятком. Це лише початок, а далі буде цікавіше. Наталя дала йому поштовх, а він сам вже стане причиною цієї бурі. І Соколовському байдуже з якої вона родини.