Їй що життя мало чи що?! Спитала мене про саме болісне! Але бачу сама злякалася моєї реакції.
--Ан...дрію, якщо я щось не те спитала можеш не відповідати - все ж таки порушила страшну тишу.
--Ні, я не мав таких відносин! - твердо і брехливо сказав я.
Ну не можу я зізнатися що все мав і втратив. Я так давно не згадував про Даніелу. Хоча вона ще та стерво. Вбила нашу донечку. Мені навіть боляче згадувати про неї.
-- Я не вірю! По твоїм очам видно! - вона точно знущається - Хіба ти не хочеш кохання. Щоб тебе любила близька людина?! - вона мене цим добиває.
-- Я був закоханий! Це дуже боляче безглуздо і перебільшено - лисичка суне свого біленького носика куди не треба.
--Вибач! Я не знала! - бачу що підвелася і йде до мене. Скло відображає її гарну нічну сукню
*****
Напевно в нього щось сталося, і асоціація зі словом кохання в нього біль і розчарування. Підводжуся і йду до нього маленькими кроками. Серце б'ється як навіжене. Підходжу та обіймаю його позаду. Його тіло одразу напружилося. Відчуваю кубики м'язів і його серцебиття. Воно б'ється в такт із моїм. Він обертається до мене і ми дивимось одне одному в очі.
--Андрію вибач мені я не.....- його губи накривають мої. Спочатку я розгубилася, а потім почала відповідатина поцілунок. Наша аура стає єдиною цілою. Він торкався мене скрізь. Його руки йшли від талії на стегна і...він виробляє в мене в роті таке що я млію в обіймах. Але наш поцілунок розривається. Я дивлюся на Андрія, а він на мене:
-- Кішко я зроблю тобі боляче, я не вмію ніжно- каже він насупившись.
Декілька хвилин я стою в розгубленості і незнаю що буде далі. Можливо треба погодитися? Так це буде не з ніжністю як він сказав. Хоча я не можу ще раз впустити жорстокість в своє життя. Але я його розумію в нього закарбоване серце і на ньому висить ціпок. Я доб'юся того щоб цей ціпок злеті і він буде іншим але для цього мені потрібен час. А зараз мені вже немає чого втрачати.
--Я....даю згоду - тихо кажу я.
Він веде мене до ліжка цілуючи губи потім ключицю і шию переходячи на груди. В момент я вже не відчуваю шовкового халатика. Він вкладає мене на ліжко.....хоча ні він буквально кидає мене на нього. І тут стається те що я думала не станеться. Він починає цілувати але вже грубо. Боляче стискає стегна. Зриває з мене шовкове біле платтячко. І починає роздивлятися. На мені одна білизна, майже прозора. Мені від цього стає бридко і лячно. Я так не хочу. Він починає цілувати далі і все так боляче стискаючи стегна. Його рука прямує від живота нижче. Тут я напружуюся. Якщо це буде так само боляче як він робить то я не готова. І тут його рука опиняється під тканиною трусиків. Я здригаюся від цього. Він боляче натискає на клітор і починає масувати його. Від його дитиків я стаю мокренькою. Невдовзі переходить до складок і лона. Але тут я вже просто відштовхую його і відповзаю. Підсуваю ноги до себе і обхоплюю їх руками і від цього чогось потекли сльози. Андрій дивиться на мене не дуже з задоволенням. Ну авжеж обломила йому кайф. В нього напевно вже ширинка по швах тріщить від ерекції :
--Я казав що так буде - каже він з якоюсь твердістю. Підсовується до мене, бере за обличчя і витирає сльози. Від його пальців залишається теплий слід. Я лягаю та накриваюся ковдрою. Відчуваю як чоловіча рука обіймає мене. Здригаюся.
--Я нічого робити не буду, не бійся - каже Андрій і підсовує мене до себе. В його обіймах я дуже швидко заснула. Зазвичай я ще дві години можу вертатися бо планую як пройде мій день завтра. Сон був довгим аж до ранку.
Все стає цікавіше. Як ви думаєте чи зможе Ноа розтопити його серце? Та що сталося в них у минулому? Пишіть вашу думку в коментах. І не забувайте підписуватися.
Ваша люба, Nebula Waves ♥️
#4001 в Любовні романи
#1057 в Жіночий роман
кохання з першого погляду, від ненависті до любові, зміна себе
Відредаговано: 07.11.2024