Арман мчав містом, яке купалося в ранковому тумані. В дитинстві він любив дивитися як в тумані зникають вулиці і будинки, але сьогодні туман його дратував.
Залишивши авто на парковці, він чекав на Селін біля воріт кіностудії. Чекати довелося хвилин п'ятнадцять, не більше. Побачивши її, він пішов їй назустріч.
-Селін, люба, доброго ранку,- радісно посміхнувся він, розкриваючи до неї свої обійми.
Дівчина злякано поглянула на нього і виставила перед собою руки, намагаючись захиститися і відгородитися від його обіймів.
-Не смій!-гнівно вигукнула вона,- не смій наближатися до мене!
Арман, почувши її слова, зупинився і розгублено поглянув на неї.
-Селін, що сталося? Ти мене лякаєш!
-Не треба влаштовувати цей спектакль, Армане! Я знаю, що ти- талановитий актор, але зі мною гратися не треба! Досить!- різко промовила Селін, намагаючись обійти його і пройти в приміщення студії.
-Що ти таке кажеш?- Арман спантеличено поглянув на неї.-Хіба я з тобою граюся?
-Так, граєшся, адже я для тебе лише чергова іграшка! Так?
-Селін, яка іграшка? Звідки ти все це взяла? Я ж кохаю тебе! Кохаю по-справжньому, щиро!
-Не треба мені брехати! Прибережи красиві слова для своєї нареченої, а мене залиш у спокої!- сердито вигукнула Селін і ступила декілька кроків.
-Селін, зачекай!- Арман схопив її за руку,- нам треба поговорити!
-Нам немає про що говорити! Відчепися від мене!
-Нам є про що говорити! Заспокойся і послухай мене уважно! Я кохаю тебе і хочу бути лише з тобою. Вчора я поговорив з Ніколь і розірвав заручини з нею, тож ніякого весілля не буде. Поки що вона тимчасово поживе в моїй квартирі, але між нами все скінчено,- схвильовано промовив Арман, дивлячись дівчині в очі.
-Це правда?- розгубилася Селін.
-Так, правда…
-Тобто, я для тебе не просто чергова іграшка?
-Звичайно, ні! Чому ти вирішила, що іграшка для мене?- здивовано запитав Арман.
-Мені так сказав Леонардо,- тихо відповіла Селін, винувато поглянувши на хлопця.
-Лео?- Арман вражено поглянув на неї.- Як він міг тобі таке сказати? Зараз я з ним розберуся!
Він розвернувся і швидкими кроками пішов в павільйон, де знімальна група готувалася до нового знімального дня.
Леонардо саме обговорював з Емілією деталі робочого процесу. Арман, підскочивши до нього, вдарив його кулаком в обличчя.
-Що ти робиш?! Ти що, сказився?- Леонардо витер кров із розбитого носа і зі злістю поглянув на друга.
-Як ти міг?!!- Арман знову накинувся на нього з кулаками.
Леонардо спритно перехопив його руку і схопив Армана за петельки.
-Чого тобі від мене треба, придурку?- крізь зуби промовив він, стримуючи Армана.
-Хлопці, що ви робите? Негайно припиніть!- обурено вигукнула Емілія,- у нас тут не бійцівський клуб, а знімальний майданчик! Тому попрошу вас вирішувати свої проблеми поза його межами!
Арман з Лео, не звертаючи уваги на членів знімальної групи, продовжували лупцювати один одного.
-Заради Бога, розбороніть їх хто-небудь! Вони зараз порозбивають собі обличчя і зйомки доведеться відкласти на тиждень, а то й довше, поки в них не зникнуть синці!- вигукнула Емілія, звертаючись до своєї команди.
Нарешті декілька чоловіків із обслуговуючого персоналу кинулися розбороняти акторів і їм це врешті-решт вдалося зробити.
-Як ти міг?- кричав Арман, намагаючись вирватися і знову дістати до обличчя Леонардо.-Як ти міг сказати таке Селін?
-Так, я сказав їй, що вона для тебе лише чергова іграшка,- зі злістю вигукнув Леонардо, витираючи кров із обличчя.
-Навіщо ти це зробив? Чому?- не вгавав Арман.
-Тому що мені набридло, що все найкраще в цьому житті завжди дістається тобі -найкращі ролі і найкращі жінки, а ще слава і успіх! Все найкраще дістається тобі!- стиснувши кулаки, вигукнув Леонардо, зі злістю поглянувши на друга та колегу.
-То ти мені заздриш?- Арман здивовано поглянув на Лео.- Ти сказав це тому, що просто заздриш мені? А ти не думав про те, що можливо справа в тобі, а не в мені?
-Не думав! Я теж талановитий і вродливий, я теж професіонал, але мені дісталася роль негідника і тирана, а тобі героя! Скажи, навіщо тобі Селін? У тебе ж є наречена!
-А це вже тебе не стосується, зрозумів? Я кохаю Селін, а з Ніколь все сам владнаю, без твоєї допомоги!- обурився Арман.
-Я теж кохаю Селін!- раптом вигукнув Леонардо,- кохаю! Чуєш? І я можу зробити її щасливою!
-Ти теж кохаєш її?- Арман вражено поглянув на друга.
-Так, кохаю! І Ніколь я викликав, і все розповів їй про тебе та Селін теж я!
-Як ти міг? Ти ж був моїм найкращим другом,- розчаровано промовив Арман.
-Іди під три чорти зі своєю дружбою!-огризнувся Леонардо.- Ти тепер мені ворог, а не друг! І я не віддам тобі Селін, зрозумів?!!
Селін, яка в цей час стояла тут на знімальному майданчику і вражено спостерігала за бійкою, почувши їхні слова, рвучко підскочила до хлопців і сердито вигукнула:
-Замовкніть обоє! Чуєте? Ви хоч розумієте, що кажете? Я не річ, щоб мене ділити між собою! Як вам не соромно? Я не хочу вас бачити!- вона вискочила із майданчика, почервонівши від сорому.
-Селін, зачекай!- Арман побіг слідом за нею, але його зупинила Емілія.
-Армане, що ти виробляєш? Ти розумієш, що така поведінка неприпустима на зйомках? Коли про твою бійку дізнається продюсер, то тобі доведеться заплатити штраф за свою ганебну поведінку, і я не зможу тебе виправдати. Тому попереджаю востаннє, не смій більше вирішувати свої особисті проблеми на роботі, вирішуй їх в іншому місці!- гнівно промовила вона.
Арман зітхнув і винувато промовив:
-Вибач, Емілі, вибач мене! Я втратив контроль над собою.
-Тобі доведеться вибачитися перед всіма, Армане! І більше не смій так поводитися на робочому місці!
#2948 в Любовні романи
#1409 в Сучасний любовний роман
#776 в Жіночий роман
Відредаговано: 11.03.2024