17 частина

   До кінця робочого дня атмосфера на знімальному майданчику через скандал, який влаштувала Ніколь, була напруженою, і тому Емілії довелося завершити зйомки раніше, ніж було заплановано.

   Арман декілька разів намагався поговорити з Селін за лаштунками знімального майданчика, але дівчина намагалася його уникати і триматися від нього якомога далі.

   Але все ж після завершення зйомок йому вдалося з нею поговорити.

-Селін, пробач, будь ласка!- він схопив дівчину за руку, коли та виходила із кіностудії, наздогнавши її в коридорі.- Я тобі обіцяю, що сьогодні поговорю з Ніколь!- промовив він.- Все буде добре, лише вір мені… Сідай в авто, я відвезу тебе додому.

-Не треба! Я поїду на таксі!-тихо, але твердо промовила дівчина, і  висмикнувши свою руку із його долоні, вийшла на вулицю.

   Лео, намагаючись сховати переможну усміщку, яка грала на його тонких вустах, підійшов до  Армана, який сумним поглядом  проводжав Селін.

-Проблеми, друже?- запитав він у Армана, перехопивши його погляд.

-Так, проблеми,- зітхнув той, не помітивши підозрілої радості Лео.

-Розумію,- той поплескав Армана по плечу на знак підтримки.

-Лео, ти можеш відвезти Селін додому?- раптом запитав Арман, благально

 поглянувши на друга.

-Так, звичайно, можу.

-Відвези її, будь ласка, тому що вона зі мною зараз не хоче розмовляти, до того ж мені треба серйозно поговорити з Ніколь,- попросив Арман.

-Гаразд, друже, не хвилюйся,- погодився Леонардо,- я з радістю відвезу Селін додому.

-Селін, я тобі пізніше зателефоную,- промовив Арман, наздогнавши дівчину біля воріт кіностудії.

-Не треба,- сухо відповіла вона і обминувши хлопців, вийшла за ворота.

-Не хвилюйся, друже, все буде добре. Я зараз відвезу її,- Лео ще раз поплескав  Армана по плечі,- а ти їдь додому, адже Ніколь чекає тебе.

-Дякую,- зітхнув Арман і пішов до свого авто.

   Леонардо наздогнав Селін вже на вулиці. Вона швидкими кроками, витираючи сльози образи та сорому, йшла на зупинку таксі.

   Притишивши швидкість автомобіля,  він повільно під’їхав до неї.

-Селін, сідай в авто!- гукнув він, відчинивши бокове скло на дверцятах і виглянувши з нього.

-Не хочу! Відчепися від мене!-різко вигукнула дівчина, продовжуючи крокувати далі.

   Леонардо рвучко зупинив авто, виїхавши на тротуар, і перегородив їй дорогу.

-Селін, не дратуй мене! Злим і роздратованим я тобі точно не сподобаюся,- зі злістю в голосі промовив він, і його блакитні очі стали майже сірими і холодними, як метал.

-А ти мені й так не подобаєшся,- кинула у відповідь Селін і обминувши авто, пішла далі.

   Лео вискочив із авто, швидко наздогнав її і міцно схопив за руку, боляче стиснувши їй долоню.

-Що ти робиш?! Що ти собі дозволяєш?!!-обурено вигукнула дівчина, намагаючись висмикнули свою руку із його чіпких сильних пальців.

   Леонардо поглянув навкруги і побачив, що перехожі почали звертати на них увагу і підозріло поглядати в їхню сторону.

-Селін, негайно сідай в авто,- процідив він крізь зуби, не звертаючи уваги на її пручання,- я пообіцяв Арману, що відвезу тебе додому. Поглянь, на нас вже перехожі дивляться підозріло…

   Почувши його слова, Селін озирнулася навколо, затихла і слухняно сіла в авто Леонардо, втомлено опустившись на переднє пасажирське сидіння.

   Декілька хвилин вони їхали мовчки. Леонардо, уважно стежачи за дорогою, краєм ока поглянув на Селін. Дівчина була розгубленою і засмученою.

-Ніколь так невчасно приїхала,- тихо промовив він, порушивши мовчанку. Селін нічого не відповідала, нервово смикаючи ремінець сумочки.- Я розумію, що ти закохалася у Армана,- продовжував Леонардо,- але мушу тебе розчарувати і засмутити – він ніколи не покине заради тебе Ніколь, тому що ти для нього – лише чергова іграшка, черговий трофей в колекції його перемог на любовному фронті, не більше… Арман – мій друг, і я його дуже добре знаю. Він просто грається тобою, як новою іграшкою…Знаєш, скільки у нього було в житті дівчат? Він же улюбленець долі, красунчик…За ним завжди бігали дівчата…А зараз він заручений, і я дуже добре знаю його наречену і, повір, вона нізащо не віддасть тобі Армана. Ніколь із тих жінок, які будуть боротися за своє кохання.

-А тобі що до того?-Селін гнівно поглянула на Леонардо.- Тобі яке до цього діло?

-Ніякого,- знизав плечима  Лео,- я просто хотів попередити тебе…Селін, ти мені подобаєшся, тому я просто хотів тебе попередити.

   Селін мовчала, витираючи  сльози…