12 частина

                         12 частина

   Вечірка була в розпалі…Члени знімальної групи святкували вдалу прем’єру серіалу.  Селін, одягнена в вечірню шовкову сукню сріблясто-сірого кольору, оздоблену мереживом, яка вигідно підкреслювала її струнку фігуру та відкривала стрункі ніжки в сірих босоніжках на високих підборах з зав’язками-бантами, самотньо сиділа за столиком і спостерігала за колегами, які веселилися, танцювали і спілкувалися між собою за келихом вина.

   В ресторан вона приїхала на таксі і відразу помітила, що Армана в залі немає. І дуже засмутилася через це.

-Чому сумуєш, красуне? Тобі тут не подобається?- почувся поруч тихий чоловічий голос.

   Селін здригнулася від несподіванки і побачила, що за її столик присів Леонардо, який вже був добряче напідпитку.  Він розглядав її прискіпливим поглядом, ніби оцінюючи, а  його очі світилися холодними вогниками. Селін відчула, як від нього повіяло алкоголем і небезпекою.

-Ну чому ж, подобається,- тихо промовила вона, поставивши на столик  недопитий келих шампанського.

-Тоді чому сумуєш? Тому, що тут немає Армана?- з насмішкою запитав  Леонардо, нахилившись до неї ще ближче.

-До чого тут Арман? Лео, що ти таке говориш?-обурилася Селін.

-Красунечко, я ж не дурень! Я бачу, що ти закохалася в нього,- посміхнувся Леонардо.-але мушу тебе розчарувати, дорогенька…

-Я не хочу більше говорити з тобою на цю тему,- Селін рішуче підвелася зі стільця.- Вибач, Лео, мені треба вийти!

-Зачекай, ти куди?- Лео міцно схопив її за руку  і притягнув до себе,- давай потанцюємо, крихітко!

-Лео, припини! Я не хочу танцювати,- злякано промовила Селін, намагаючись звільнитися з його міцних обіймів.

-Давай потанцюємо, крихітко,- повторив Лео, вдаючи, що не чує її заперечень.

-Вибач, друже, але Селін буде танцювати зі мною! Я запросив її на танець раніше від тебе!-раптом пролунав оксамитовий голос Армана.

   Лео здригнувся від несподіванки і випустив Селін із своїх обіймів. Арман, який раптово з’явився в залі, взяв її під руку і повів на танцювальний майданчик, де вже танцювало кілька пар.

-Потанцюємо?- посміхнувшись запитав він, дивлячись їй в очі своїм магічним поглядом і ніжно обняв її за талію.

-Так, потанцюємо,- прошепотіла Селін і поклала йому руки на плечі.

   Вона відчула як від хвилювання та випитого шампанського по її тілу розлилося приємне тепло, від якого почало паморочитися в голові. Арман, ніжно обіймаючи її за талію, нахилився до неї ближче і її серце шалено закалатало.

   Аромат його шкіри і незвичайного парфуму огорнув її невидимим шлейфом.

-Селін, нам треба поговорити,- прошепотів їй на вушко Арман.- Ходімо, вийдемо на вулицю,- він взяв її за руку і повів за собою.

   Селін слухняно пішла за ним, знаходячись під впливом його чар. Лео пильно спостерігав за ними весь час. Побачивши, що Арман і Селін вийшли із  зали, він вийшов слідом за ними, обережно ступаючи по паркету тихими кроками.

   Залишивши банкетну залу, Арман і Селін опинилися в порожньому напівтемному коридорі, який освітлювався лише декількома настінними бра, приглушене м’яке світло від яких створювало романтичну атмосферу.

   Дівчина не встигла промовити жодного слова, як опинилася притиснутою до прохолодної мармурової стіни гарячим тілом Армана.

-Селін,- прошепотів він глибоким голосом, який зводив її з розуму з першого дня зйомок.- Селін, я кохаю тебе!

   Арман покривав її обличчя ніжними поцілунками, починаючи втрачати контроль над собою.

-Армане, я теж тебе кохаю,- прошепотіла вона у відповідь, ніжно обіймаючи його за шию,- але…

-Не говори  нічого Селін! Просто насолоджуйся моментом,- Арман торкнувся гарячими вустами до її губ, подарувавши п’янкий поцілунок і, поглянув їй в очі затуманеним поглядом,- просто насолоджуйся моментом!

   Серед повної тиші, яка панувала в коридорі, раптом голосно відчинилися двері банкетної зали. Арман і Селін завмерли, притиснувшись один до одного і тиша, яка знову різко настала, примусила Селін ще гостріше відчути тепло чоловічого тіла, а Армана  примусила відчути настільки тонким був шовк її сукні.

   Вони непорушно стояли, ховаючись, ніби підлітки, які вперше прийшли на побачення і слухали стукіт своїх сердець.

   В напівтемряві почулися тихі обережні кроки, які наближалися до них. Арман ще міцніше притиснув   Селін до стіни, намагаючись закрити її  собою не лише від сторонніх очей, а й від всього світу.

   Кроки невпинно наближалися все ближче і ближче. Раптом знову відчинилися двері банкетної зали і почувся веселий голос Емілії:

-Лео, ти куди?  Ходімо, ми чекаємо тебе!

-Добре, вже йду!- почувся майже поруч невдоволений голос Леонардо і він, повернувшись, пішов назад до зали.

-Нас можуть побачити,- злякано прошепотіла Селін. Від хвилювання її щічки залилися рум’янцем. -Краще давай повернемося в залу!

-Селін,- Арман почав покривати її шию ніжними поцілунками, а потім провів кінчиками пальців по її руці, торкнувшись до зап’ястя,- у мене є краща ідея! Давай втечемо звідси!

-Втечемо?!! Армане, ти божевільний? Біля входу вже чергують репортери, вони все помітять і завтра наші фото знову будуть прикрашати перші полоси всіх ЗМІ! Я не хочу скандалів і пліток!

-Селін, я знаю, як звідси можна втекти непомітно,-прошепотів Арман, поцілувавши її в шию,-ти лише довіряй мені!- він простягнув їй руку.- Ти згодна?

-Так, згодна,- відповіла вона, поклавши свою руку в його гарячу долоню.