Кохати всупереч війні

14

Ввечері ми з Мишком та Дариною зібралися іти до нічного клубу. З Артемом ми обговорювали це, так і ввечері ми спілкуватися не будемо. Я не хотіла думати про те, чому ми не зідзвонюватимемося і з ким він буде проводити цей час. Як говорила бабуся: «Не потрібно себе накручувати». Тож, вирішила гарно відпочити та натанцюватися досхочу. Для святкування обрала приталену чорну сукню до колін з невеличким вирізом на грудях, кулон від Артема повісила поверх сукні. Задумалася, чи потрібно було одягати подарунок від Макара, але вирішила не варто цього робити. Підмалювала губи червоною помадою, волосся зібрала у високий хвіст, підкрутивши кінчики і одягнула чобітки на підборах.

  • Красуня! – почула голос бабусі, яка стояла біля дверей. – Шкода, що тебе не бачить Артем.
  • Ба! – поглянула на неї. – Не потрібно нагадувати мені про нього. Я хочу відпочити без кавалерів.
  • А Даринка буде з кавалером? – присіла на ліжко.
  • Так. Вона з Мишком зустрічається. Тому, будуть разом. Макар також бу…. – зупинилася, бо бовкнула лишнє.
  • Хто? Макар буде з вами?

Я прикусила губу і думала, як викрутитися.

  • Бабусю, - присіла біля неї, - не потрібно хвилюватися. Макар буде зі своєю компанією, а ми  - утрьох. Тому, не думаю, що ми зустрінемося. Знаєш, скільки буде люду сьогодні у клубі!
  • Надіюсь на це. Дивись, Яночко! Я тобі говорила про моє ставлення до Макара.
  • Не хвилюйся, бабуню! Все буде гаразд!

Я поглянула на годинник і пішла збиратися. Поцілувала маму на прощання і попрямувала до Даринки. Ми домовилися, що зустрінемося у неї. На вулиці сьогодні було по – особливому гарно! Зоряне небо зустрічало перехожих і місяць вихвалявся своєю красою! Шкода, що Артема немає поруч зі мною! Друзі вже чекали на мене. Макар стояв біля автомобіля і широко посміхався. Даринка з Мишком сиділи в машині, тож вмостившись на переднє сидіння, привіталася з ними.

  • Ти маєш приголомшливий вигляд! – зробив комплімент Макар.
  • Дякую! – засоромилася. – Ти також гарно виглядаєш!

Я не збрехала і не злукавила. Макар дійсно мав приголомшливий вигляд. Та, він і так був красунчик! Стоп! Кудись мене понесло не туди!

  • Ми ще довго будемо чекати поки ці голубки намилуються один – одним? – засміялася Дарина. – Рушаймо!

Ми засміялися і автомобіль рушив. В машині грала гучна музика, яка не дуже мені подобалася. Все ж таки з Артемом їхати значно приємніше. Ми приїхали до нічного клубу і вийшли з автомобіля. Біля клубу зібралося багато людей, тож потрібно було трішки постояти у черзі. Хлопці пішли до охоронців домовлятися, щоб швидше потрапити в середину. Ми ж з Дариною розмовляли про всілякі дрібниці. У мене завібрував телефон. Прийшло повідомлення від Артема: «Доброго вечора, моя королево! Як у тебе справи? Ти вже у клубі?».

Чому це його так турбує? «Привіт, Артем! Так, ми біля клубу. Напишу пізніше!» Я заховала телефон і знову розмовляла з Дариною. Хлопці швидко впоралися і ми зайшли в середину. Заброньований столик чекав нас зверху і ми знявши верхній одяг, попрямували туди. Міша пішов з нами, а Макар затримався біля своєї компанії, яка сиділа через кілька столиків від нас. Я помітила, що вони про щось весело розмовляли і дивилися в наш бік.

  • Ти помітила, як друзі Макара дивляться на нас? – запитала у Дарини.
  • І що? Нехай дивляться! Можливо, вони ще не зустрічали у своєму житті таких красунечок?
  • Не думаю!
  • «Забий»! – заспокоїла мене подруга. – Давай краще відпочивати! Скоро знову на навчання, тому не думаю, що зможу тебе тоді кудись витягнути.

І справді час для відпочинку. Ми обрали для себе коктейлі і весело гомоніли з друзями. Макар підійшов через кілька хвилин і присів біля мене. Його рука одразу ж опинилася на моїй талії. Він несподівано поцілував мене у щоку і одразу ж поглянув у їхню сторону.

  • Макаре! – нахилилася до нього. – Ти не хочеш мені пояснити, що коїться?
  • Нічого не коїться, мала! – взяв до рук свій коктейль. – Просто, захотів тебе поцілувати і все!

Я зняла його руку з моєї талії.

  • Чому ти сердишся? – нахилився до мене і положив руку на моє коліно.
  • Макаре! Ми ж домовилися, що тільки друзі.
  • Я ні на що інше і не претендую! – підморгнув і знову поглянув у їхній бік.

Я знову відкинула його руку. Він взяв мою руку і своїми пальцями розімкнув мої.

  • Ти не одягнула мій подарунок? – підняв мою руку.
  • Вибач, забула! – зробила вигляд, що схвильована.
  • А його кулон не забула одягнути?

Його натяки знову почали мене лякати. Я не хотіла вступати у перепалку з ним, тому запропонувала друзям піти потанцювати. Вони погодилися і ми спустилися на танцпол. Діджей сьогодні створював надзвичайно драйвову музику, що хотілося танцювати без зупинки.

  • Можливо ще по коктейлю? – запропонував Мишко.

Ми підійшли до барної стійки. Макар пішов до друзів, коли ми спускалися на танцпол. Тому, можна було розслабитися. Ми замовили напої і разом із ними, бармен дав мені якийсь папірець. Я не зрозуміла від кого це може бути. Запитала у нього, тільки він нічого не відповів. Швидко розгорнула: «Моя королево! Ти сьогодні прекрасна! Такою ж була і тоді, коли ми вперше тут зустрілися! Чекаю на тебе! Небо сьогодні неймовірно гарне! Не хочеш знову його побачити? Твій король!»

Я поглянула на Дарину широко відкритими очима.

  • Мені потрібно йти! – радісно посміхалася.
  • Куди? Так і Макар чекає!
  • Я мушу! Потім все розповім!

Швидко побігла на гору, щоб взяти сумочку. Мене зупинив Макар, коли я поверталася.

  • Кудись поспішаєш? – посміхався.
  • Вибач, мені потрібно відлучитися!

Він обійняв мене і хотів поцілувати. Я швидко відхилилась. Йому це не сподобалося.

  • Минулого разу тобі сподобалося! – суворо промовив.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше