Кохати всупереч війні

6

Макар

Мій літак сідав на посадку. Україна зустрічала мене хуртовиною та морозцем. Дуже не хотілося сюди повертатися, але потрібно було владнати деякі справи, так і розвіятися не заважало б, бо це стажування на посаду головного спеціаліста відділу продажу нерухомості забирало багато сили. У Польщі було дуже цікаво жити та працювати. А ще… проводити час з гарненькими дівчатами. Ця пристрасть до прекрасної половини людства нікуди від мене не зникла. Багато дівчат пройшло через моє ліжко, але поки моє серце залишалося вільним.

Тато зустрів мене біля аеропорту і ми поїхали додому. Я приїхав на свята, тому на довше я не мав наміру тут залишатися. Це була наша сімейна традиція: «Різдво у колі сім’ї».  По дорозі обговорювали мої подальші плани і тут тато випалив:

  • Розумію, що ти ще молодий, але думаю варто тобі сказати, - тато перевів подих і уважно поглянув на мене, - тобі варто залишитися в Україні і почати працювати у нашій компанії. Мої роки повільно спливають і я хочу, щоб ти очолив нашу компанію.

Ця новина збила мене з пантелику.

  • Тату, - поглянув на нього, - ти що? Яка Україна? Яка компанія? Я тільки почав по – нормальному жити, побачив іншу країну і зрозумів, що моє місце там, а не тут.
  • Жодних заперечень, - зупинив мій монолог тато, - варто стати дорослим, ти і так гарно відпочив, і думаю, - знову уважно поглянув на мене, - отримав якийсь гарний досвід для процвітання нашої справи.

Більше нічого не хотілося говорити. Нічого, я ще влаштую їм цікаве життя. Настрій зіпсувався нанівець, як він так міг зі мною вчинити?

Коли приїхали додому, нас зустріли мама з сестрою. Розмовляти особливо не хотілось, тому одразу ж пішов до своєї кімнати. За ці роки нічого не змінилося: та ж кімната, будинок і рідні. Нудота! Ввечері за вечерею Даша розповідала про своє навчання, друзів і що вони сьогодні повинні були кудись іти. Я вирішив також розвіятися. Перетелефонував до своїх друзів і ми вирушили до нічного клубу. Взяли випивки і почали розслаблятися. У натовпі помітив сестру і ще якусь «кралю».

  • Поглянь, - штовхнув мене Дмитро, - твоя сестра і ще якась дівчина. Гарненька!

Я зробив ковток свого віскі і також уважно дивився на неї. Щось у цій дівчині було мені знайоме.

  • Чорт! – вдарив себе по лобі, - це ж її подруга Яна.

Вона дуже змінилася. Стала неймовірною красунею. Я відпив ще ковток і хотів підійти до них, але помітив їх з хлопцями.

  • Де твоя сестра відкопала таких «монстрів»? – знову запитав Діма.

Я знизав плечима, бо і сам не розумів, що у них спільного з тими мудаками. Але цікавіше буде потім. Я помітив, що не тільки я спостерігаю за нею. Чоловік в кінці залу, також не відводив від неї погляду. Це буде цікаво! Вона спустилася до бару і потім, зіштовхнулася з ним. Вони про щось розмовляли, але вона його «відшила». Значить, маю шанс. Тільки я вирішив підійти до них, як вони спустилися в низ. Танцювали, їй дуже личила ця сукня, адже під нею було дуже багато цікавого.

  • Ей, - штовхнув мене в плече Єгор, - витри слину, бо потекла.

Ми засміялися.

  • Бачу, ця красунька дуже тобі сподобалася, - підморгнув друг, - тільки думаю, вона тобі не «по зубах».
  • Чому? – одразу ж став серйозним. – І не таких приборкували.
  • Закладемося? – поглянув Єгор. – Якщо до кінця місяця вона не буде твоєю, то.., - він задумався, - ми поїдемо в Буковель за твій кошт. Згода?

Єгор протягнув руку і я згодився. Дмитро був свідком нашого парі.

  • Якщо ж я виграю, - ковтнув свій «гарячий» напій, - ти віддаси мені свою тачку.
  • Нічого собі у тебе апетит, друже, - поглянув Єгор. Я знав, що він погодиться, бо давно мав намір купити собі щось новеньке.
  • Гаразд, згідний.

Дмитро перебив руки і я посміхнувся. Сьогодні нічого не хотів обдумувати, бо помітив блондинку за сусіднім столиком, яка мені підморгнула. Тому, нехай Яна відпочине, а я займуся деким іншим.

Ранок розпочався дуже класно. Сестрі ж було не дуже добре, а от я гарно відпочив, дякую за це Марго. Даша зайшла на кухню і говорила по телефону. З її розмови я зрозумів, що вона запросила Яну до нас. Тому, гра розпочалась.

  • Ти не підеш сьогодні до Єгора? – запитала сестра, коли великими ковтками намагалася вгамувати спрагу апельсиновим соком.
  • Пізніше, - знайшов їй таблетки. – Випий, це допоможе. З ким розмовляла?

Я намагався дізнатися більше інформації про мою «ціль».

  • Янку запросила на каву, тільки вона підійде пізніше.

Сестра пішла до своєї кімнати, а я допивав свою каву.  Батьків не було вдома, тож половину дня я провів за комп’ютером. Коли почув знову голос сестри, спустився на кухню. В двері подзвонили і Даша пішла відчиняти.

«Що ж, потрібно гарно зустріти Яночку!» подумав. Коли вона зайшла, я одразу ж опинився біля неї. Потрібно ж причарувати жертву! Вона дуже змінилася за ці два роки. Стала справжньою красунею і викрадачкою чоловічих сердець. Хоча вона ще цього не розуміла.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше