Це стрьомне побачення з Андрієм конкретно так вибило мене з колії. Настільки, що решту днів до неділі я навіть не заходила на сайт, а самого Андрія я просто заблокувала в телефоні - дякую, та більше я з ним нікуди не поїду! Мені одного разу вистачило по саме не хочу! Такого побачення я точно ніколи не забуду!
Одне що нагадувало мені зараз про сайт знайомств - це дзвінки та повідомлення від Кирила. Він все продовжував мені дзвонити й писати по вечорах, а я ніяк не могла знайти привід, як його від себе відвадити. Вже навіть думала просто сказати - вибач, ти мені не подобаєшся, проте чомусь в останній момент просто промовчала..
Кирил просив погодитись на нове побачення, та я відмовилась, і навіть привід хороший був, власниця мого магазину, попросила мене вийти в неділю, бо дівчина що зазвичай працює в цей день - захворіла. Ну і добре. Я якщо чесно навіть полегшено видихнула - не доведеться брехати.
Робоча неділя тягнулась безмежно довго, і не зважаючи на вихідний день, покупців було не багато, а на вечір взагалі затишшя, тож аби скоротати час, я таки знову зайшла на сайт знайомств.
Тут мене чекало біля десятка повідомлень, було навіть кілька від Андрія, де він питав куди це я пропала, проте я навіть відписувати йому не стала, а заблокувала ще й тут - ні. Точно ні. Я випробовувати свою долю з ним більше не хочу.
З решти повідомлень я відписала лише Олегу - 25 років. Менеджер в будівельній компанії. З фото на мене дивився симпатичний темно русявий хлопець з теплим, добрим поглядом. В білій сорочці, краватці та чорних штанах - ну такий собі пай хлопчик. Проте справді симпатичний. Писав гарно, навіть кілька віршів мені скинув. Не поспішав, не давив, не просив про зустрічі вже, й навіть сам написав що хоче спершу поспілкуватись так, і лише пізніше, якщо нам обом сподобається, обмінятись номерами й сходити на побачення. Ну що ж, мене це влаштовувало. Тож відписавши йому, що я про нього не забула, просто не заходила на сайт, бо була зайнята на роботі, я знову пішла в розділ пошуку чоловіків.
Все так само вибирала кого шукаю, проте коли вказувала вік, замість чоловіків до 30 років, випадково двічі натиснула на трійку й вказала вік 33..
Вже хотіла скасувати пошук, і зробити пошук по новому, та перший же чоловік що висвітлився змусив мене на кілька секунд зависнути..
З екрана телефона на мене дивився шикарний, широкоплечий чоловік, з ідеальним торсом на якому я і залипла.. Фото було зроблено в лазні, чоловік сидів на диванчику, широко розставивши ноги, й закинувши руки на бильце дивану. А ще, він був без одягу. Взагалі. Лише смішна шапка для лазні на голові, ну і причинне місце сховане під білим полотенцем, яким були обгорнуті стегна. Він недбало посміхався, мов робив послугу тому хто його фотографував. Навіть через екран телефону відчувалась владність і якась внутрішня сила чоловіка.. Володимир, 32 роки. Писало під фото, яке я вже хвилин десять розглядала, не в змозі відірватись..
Він мені сподобався. Дійсно сподобався, так, як ще жоден чоловік до цього, але..
- Яро, йому тридцять два роки! - проговорила я в голос сама до себе!
Так, я розумію що до цього вказувала вік до тридцяти років, і якщо так дивитись, то цих два роки якось і не сильно грають роль, проте мені лише двадцять. Це дванадцять років різниці! Чи не забагато?!
Я думала над цим питанням добрих пів години, весь цей час не даючи екрану телефона погаснути, й не виходячи зі сторінки чоловіка, а тоді таки поставила йому серденько.
Ну гарний же?! Гарний. І мені він дійсно сподобався! Та й не факт, що він мені відповість - можливо теж вирішить що я для нього занадто мала. Та й може просто не сподобаюсь. Та й..
Додумати я не встигла, бо на екрані висвітлилася взаємна між нами симпатія, а за мить від нього прийшло повідомлення:
"Привіт красуне. А я тобі не застарий?.."
Губи самі розтягнулись в посмішку, бо і приємно, і водночас трохи страшно, адже реально різниця у дванадцять років, це не хухри-мухри...
"Привіт. Ти звісно старший набагато, але просто мені сподобався..."
Я відповіла правду. Саме те що відчуваю, бо ж дійсно сподобався.
"Це взаємно. Ти гарна дівчина.
У твоєму акаунті вказано що ти шукаєш серйозних стосунків - чи не вважаєш ти що тобі ще рано їх мати? "
Ам.. цікаве питання. Так, я розумію що мені лише двадцять, але усі мої знайомі мають стосунки, і мені теж їх хочеться. Кохання хочеться. Принца мого поруч хочеться. Проте писати тут за це зараз я йому точно не буду, він просто посміється з мене, тож навіть задумалась на мить що відповісти, а тоді написала:
"Я ж не маю на увазі шлюб. Для цього так, ще рано. Проте все одно хочеться нормальних стосунків, не на день-два, а постійних, з хорошим чоловіком.."
"А чому ти шукаєш його тут, а не скажімо десь в кафе, клубі, чи ще десь?"
Майже одразу прилетіло, тож я поспішила відповісти.
"Я працюю, і навіть зараз я на роботі. А ще навчаюсь, тож в мене особливо немає часу десь ходити й шукати того самого, тому й вирішила спробувати пошукати своє щастя тут.."
"Хм.. цікаво. Мені імпонує така твоя позиція."
А далі Володимир почав запитував в мене ким я працюю, на кого навчаюсь, а я питала у відповідь те саме, хоча про себе він відповідав не дуже охоче, якось односкладно, проте на інші теми відповіді давав дуже розгорнуто. Ми так активно почали переписуватись, що я навіть не помітила коли закінчився мій робочий день і потрібно було йти додому, про що й написала Володі, отримавши у відповідь
"Будеш дома - напиши мені що добре доїхала. Вже пізно. Я хвилюватимусь."
Цікаво так. І приємно. І сам він цікавий чоловік, хоч і старший набагато. Мої думки дуже вже хотіли поскакати вперед, проте я їх притримав - не потрібно розганятись. Поки що уся мої кавалери залишали бажати кращого, навіть якщо здавались по листуванні, і навіть по розмовах телефоном, дуже хорошими. Тому поки потрібно пригальмувати свої "от було б добре, якби це виявився саме він!" - а придивитись до цього Володимира краще, проте він одночасно мені дуже подобається!
#380 в Любовні романи
#29 в Молодіжна проза
сайти знайомств, кохання в інтернеті, побачення пригоди гумор
Відредаговано: 15.11.2026