Розділ 9

- Як ти ставишся до боулінгу?

Після знайомства з Кирилом, я прийнявши квіти зарилась в них носом, вдихаючи ледь вловимий свіжо-солодкий аромат. Капець як приємно! Вже лише за це я готова була Кирила розцілувати! А він ще й на боулінг кличе..

- Можна сказати що позитивно, проте я грала в нього всього два рази..

Це дійсно так, бо в моєму містечку такої розваги не було, а тут і особливо часу не було десь і з кимось ходити, хоча сама гра мені подобається..

- Ну тоді ходімо, побачимо що ти вмієш, і чому мені тебе ще доведеться вчити..

Підморгнув мені Кирил, а я посміхнувшись, схопилась за його лікоть, й ми пішли в сторону ескалатора, щоб піднятись на другий поверх, де знаходився атракціон. Залишивши мене біля доріжок, чоловік швидко домовився про бронювання розваги на годину, взяв нам спеціальне взуття, й перевзувшись, ми ставши до виділеної нам доріжки, приступили до гри.

Наступна година пролетіла досить весело, ми по черзі кидали м'ячі збиваючи кеглі, і якщо спершу я пасла задніх, оскільки мала зовсім мало практики в грі, то під кінець, тричі під ряд збивала усі кеглі, чим майже зрівняла наш рахунок! Упродовж усієї гри ми весело перемовлялися між собою, сміялись, а під кінець вже прикалувались один над одним!

- Аха-ха, та я просто гуру боулінгу! - вигукнула я коли знову збила усі кеглі!

- Так, ти молодець! - підтвердив Кирил, і не знаю, певно мені здалось, та в його очах блиснули роздратування, та цей вираз з його обличчя так швидко зник, що я не взялась стверджувати, натомість втомлено сіла на маленький диванчик в зоні відпочинку.

- Все я втомилась, і хочу пити!

Кирил посміхаючись плюхнувся поруч зі мною на диванчик

- Зараз перевзуємось і йдемо десь посидимо. - він став знімати своє взуття, а тоді заодно й моє підхопив, й відніс їх до адміністратора. Повернувся Кирил з сяючою посмішкою, й допомігши мені піднятись, повів до невеличкої затишної кав'ярні на цьому ж поверсі.

- Будеш щось їсти? 

Ми зайняли столик біля вікна, розмістившись один навпроти одного, а на запитання я лише заперечно похитала головою, їсти не хотілось, а от пити

- Ні, лише чаю чи кави. Ти що будеш?

- Напевно таки чаю..

Ми разом замовили чайничок чорного чаю з бергамотом і сирні тістечка, як пізніше виявилось, ми з Кирилом маємо спільні смаки в їжі. 

Коли нам принесли замовлення, ми ще деякий час розмовляли про нашу гру, а тоді Кирил якось переключився й почав мені розповідати про свою колишню дружину..

- Ну от ти уявляєш - з праведним обуренням почав розповідати мені - Я приходжу з роботи, а вона спить! Її мати (бо жили вони в її батьків) наготувала їсти та пішла з нашою донькою гуляти, а вона замість того щоб мене зустрічати з роботи - лягла і спить! От ти вважаєш це нормальним?

- А-а.. - я на мить навіть розгубилась, бо ж мало чого вона спати лягла! Може в неї щось боліло, чи ще щось, я ж не можу судити її, тому вирішила зайти здалеку - Вона що, постійно так робила?

- Ну, не постійно звісно, але що так важко вийти зустріти чоловіка з роботи? Ти б свого чоловіка не зустрічала після роботи?

- Зустрічала б звісно - підтвердила я, бо й в мене вдома було так заведено, що мама, якщо вона сама в той момент не була на роботі, то завжди зустрічала і нас зі школи, і тата з роботи, але.. - Проте буває всяке, наприклад у твоєї колишньої могло щось боліти, або ж вона просто втомилась..

- Так вона ж вдома сидить! - обірвав він мене - Через що вона могла втомитись?

Хм.. чесно кажучи мені одразу хотілось заступитись за неї, бо ж вдома теж вистачає роботи від якої втомлюєшся, а якщо ще й дитина мала, їх доньці зараз п'ять років, то тут ще додаткове навантаження, але чомусь чоловіки, і тут не тільки про Кирила, навіть мій тато не завжди приймає до уваги те, що домашня рутина теж дуже втомлює! Та я промовчала, не хотілось сперечатись і тим самим псувати наше побачення, тому запитала:

- Але ж ти не через це з нею розійшовся?

- Ні звісно.. Але така ситуація була не одна, а потім якось я прийшов додому, її батьків не було в дома, дочка дивиться мультики, а вона п'яна спить на дивані, й пляшка пива поруч стоїть! А мене така злість взяла що капець! Мало того що мене не зустрічає, за дитиною не дивиться, так ще й набухалась і спить серед білого дня! Я взяв те пиво й вилив їй на голову...

В мене від цієї заяви мало очі з орбіти не повилазили - капець.. без слів, одні емоції..

- Загалом в нас знову зав'язався скандал, і вона сказала, щоб я забирався з її квартири, раз вона така погана дружина. Ну а я, щоб не травмувати ще більше дочку, забрався й пішов. Я ж все для неї! З роботи одразу додому. Усі гроші в сім'ю. Ремонт у квартирі зробив. На моря її возив, одягав, обував, золото дарував, а вона навіть зустріти мене з роботи не могла, й про затишок в сім'ї подбати! Я ж спершу як пішов, думав вона сама за день два до мене прибіжить вибачення просити, а потім зрозумів що й сам не хочу цього. І не кохаю її більше, а так, більше заради дочки й щоб не валити сім'ю тримався, тож коли вона подала на розлучення, я був тільки за...

Я тако його слухала і чесно кажучи не знала до кінця що відчуваю.. Бо по перше розуміла що багато чого Кирил недомовляв. Намагався виставляти себе з кращого боку, але.. я відчувала що не зовсім йому вірю. Та і не зважаючи на досить вдале побачення, приємно проведений час, та не сказала б що хочу продовження - не тягнуло мене до Кирила, от від слова взагалі..

Ми просиділи в кав'ярні близько півтори години, після чого ще трохи поблукали по розважальному центрі, а коли я сказала що мені вже потрібно додому, Кирил запропонував мене відвезти, бо він на машині.

- Так я ж живу на іншому кінці Києва, де Лівобережна, а де Житомирська!

- Ну і що, я хочу тебе відвезти!

Впиратись я більше не стала, й дозволила провести себе на стоянку й посадити в чорний форд фокус. В салоні гарно пахло ароматизатором нової машини, а сам салон був чистим. Кирил вправно вів автомобіль по вечірньому Києву розповідаючи мені як купив цю автівку прямо з салону і наскільки його колишня була в шоці, бо він навіть їй не сказав що зібрав на неї гроші - дивно якось це, як це жити разом і не сказати про це, вони ж сім'я, а планування такої не маленької покупки просто приховати..