Після такого невдалого кавалера мій запал в пошуках мого "принца" на сайті знайомств трохи втих, але не зник повністю. Образливо звісно було що Марк не сказав, не написав одразу що він одружений - я б тоді навіть уваги на нього не звертала і час свій, і його в тому числі не витрачала, бо ж він мені справді сподобався, але що вже. Добре хоч так зізнався, і на тому дякую.
Повернувшись додому й переробивши домашні справи я знову сіла в телефон. Трохи переглянула свої соціальні сторінки, по переписувалась з подругами, проте нічого цікавого не було і я знову зайшла на сайт знайомств.
В чаті висіло кілька непрочитаних повідомлень, тож я спершу зайшла туди й побачила два повідомлення від незнайомих мені чоловіків, які пропонували познайомитись, проте перейшовши на їх профілі - нічого цікавого я не побачила, а самі хлопці візуально мені не сподобались, тому відповідати я їм не стала, зате з цікавістю відкрила повідомлення від Артема, якому вчора поставила серденько
"Привіт красуне! Познайомимось ближче?"
Посміхнувшись, я стала одразу писати відповідь:
"Привіт, чому би й ні?"
Проте хлопця онлайн не було, тож я перейшла до іншого повідомлення як світилось від Кирила, того другого чоловіка, який розлучений
"Привіт дівчинко. Як настрій? Кого саме шукаєш на сайті?
Хм, одразу видно дорослого чоловіка, все ж тридцять років..
"Привіт. Настрій спокійний. А шукаю.. свою другу половинку - а раптом вона тут.."
Написала, а потім думаю - а чи не занадто? Проте що вже все, повідомлення не тільки відправлене, а й прочитане, і навіть три крапки з'явилися..
Кирил "Все може бути. Можливо навіть таке, що я і є твоя половинка.."
Мм.. самовпевнено трохи, але все одно приємно.
"Ну так, як ви кажете, все може бути.."
"А чого на ви? Я тут залицяюся взагалі-то. То може на ти? Або давай взагалі через телефон поговоримо. Ти як?"
Ого. Неочікувано звісно, проте писати справді довго, а потім ще й чекати відповіді, тож... Глянула ще раз на фото чоловіка в тюльпанах, і написала йому свій номер.
Кирил тягнути довго не став, і вже за хвилину в мене дзвенів телефон.
- Привіт.
- Привіт красуне. Це ж твої фото на сайті? - приємним голосом запитав в мене Кирил
- Так, мої. Не бачу причини ставити чужі, адже при зустрічі це одразу стане зрозуміло.
- Це точно! - з посмішкою в голосі сказав чоловік - Я он нещодавно ходив на побачення з дівчиною, теж тут познайомились. Так от, фото в акаунті в неї одні, а на зустріч прийшла її не відфотошоплена версія..
Ну так, різне може бути, цікаво такий відгук почути, я ж ще такого досвіду не маю
- І як воно?
- Та як, як?.. Посміхався їй, кавою пригостив і розчарований звалив додому.
Хм, ну те, що дівчина обманула з зовнішніми даними, то звісно неприємно, але все одно дивно трохи..
- І що, навіть не поспілкувались? Ти в неї не запитував, чому вона фото не свої виставила?
- Та ні. Якось навіть не подумав питати. Та й навіщо, якщо людина ще навіть не познайомилась з тобою, а вже обманює. Яке ж тут може бути бажання продовжити спілкування. У тебе до речі дуже гарний голос Ярино. Скажи, це твоє справжнє ім'я?
- Дякую за комплімент. І так, мене справді звуть Ярина.
Ми з Кирилом проговорили по телефону близько години. Він був цікавим співрозмовником, розпитував про мене, мої смаки та, вподобання, роботу, попутно розповідаючи й про себе. А ще розповідав різні смішні історії про самого себе. А на кінець бесіди, запропонував нам зустрітись. Я трохи зніяковіла на мить, бо ще дуже свіжим була згадка про сьогоднішнє, не надто вдале побачення, тож поспішати сильно не хотілось, але..
- Я працюю до суботи, тож якщо згоден, на наступну неділю можна буде зустрітись.
- Добре - одразу задоволено відповів Кирила - Тільки ти не будеш проти, якщо решту часу до нашої зустрічі, я продовжу тобі писати й дзвонити?
- Ні звісно!
З посмішкою відповіла я, бо приємно було, капець. Після такої розмови на душі було приємно і тепло, тож попрощавшись й побажавши Кирилу доброї ночі, я задоволено відключилась.
Подумавши хвилину, й прокрутивши в голові нашу розмову, я знову зайшла на сайт, щоб ще раз поглянути на фотографію чоловіка, та в листуванні світилось нове повідомлення від Артема, схоже він вже з'явився онлайн, тож я одразу відкрила наше листування
"Тоді розповідай, кого саме і яких стосунків ти шукаєш на сайті? І як ставишся до зустрічей в реалі?"
Посміхнувшись, я саме хотіла йому відписати, коли висвітлилось повідомлення від Кирила, з побажанням солодких снів і смайликами. Тому спершу відповіла йому, а тоді знову зайшла на сайт листування з Артемом
"Шукаю свого справжнього, тож до зустрічей ставлюсь позитивно."
Відписала я Артему, а тут знову прилетіли смайлики сердечка від Кирила і я посміхаючись похитала головою - якось воно дивно, ось так спілкуватись одразу з двома чоловіками. Незвично то точно.
Годинник показував вже початок одинадцятої й потрібно було б лягати спати, адже завтра на роботу, але спати ще не сильно хотілось, а Артем один за одним писав мені повідомлення, тож я вирішила сама запропонувати хлопцю набрати мене і він одразу погодився й зателефонував.
- Привіт мала. Ти усім так одразу свій номер даєш?
А в мене від здивування брови на лоба полізли
- Привіт. Ні звісно, хоч і не бачу що в цьому поганого? Бо ж як тоді з людиною яка сподобалась познайомитись..
- Воно то так, але через номер телефону можна багато різної інформації нарити на людину.
Хм.. напевно воно дійсно так, адже ми зараз сильно прив'язані до телефонів, та й практично будь-які дії, на кшталт реєстрацій на сайті, різних додатках чи того самого банкінгу, усе йде на підтвердження через телефон.
- Напевно ти правий. Я насправді не думала про це. Та й звичайні люди навряд чи зможуть добути багато інформації..
#572 в Любовні романи
#39 в Молодіжна проза
кохання в інтернеті, сайти знайомств, побачення пригоди гумор
Відредаговано: 27.10.2026