Кохання&смерть

Живі не знають про життя

Мій вік малий, а розум вже дорослий,
Не за стандартами підходить, 
Але мені так байдуже на це.
Погане можу відчувати, 
Й з правильним підходом підійти.
Проблем горою, 
Довіри, особистості розкрито.
Відкриті очі в далечінь, 
Я бачу справжні ті обличчя.
Фальшиві посмішки,
З очима повних завести й зневіри.
Душа людини вкрита гноєм і обманом, 
Єдина вигода собі. 
Тут кожен знає, що все можна,
Якщо так низько напролом піти.
 Ніхто не сміє дорікати й говорити інше. 
Про те, що доброта врятує світ?
Казки дитячі та невинні,
Але вже правди, не знайти. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше