Кохання&смерть

Моя свобода і твій хід.

На жаль, нам не судилося кохати. 
Мене ти зрозумій і відпусти.
Нам неможливо
В ніжності так потопати, 
Один для одного чужі.
Жорстока доля нам припала, 
Дала надію хибну на любов.
А ми... як кошенята ті сліпі,  
Не бачили різницю слів та дій.
Ми не зуміли, не змогли! 
Помилок наробили чи немало,
Не зрозуміли відчуття, кохання то? 
Чи гра без правил?
Але не пізно відійти,
Є час піднятися на ноги.
 І гордо голову підняти, забути! 
Про невдале те минуле.
Пройти та не дивитися на очі, 
Які ще нещодавно
Зазнавали про кохання.
Є шанс, 
Можливість покохати знову. 
Але... триває втрата та болюча.
Програєш в довгу лінію життю.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше