Кохання&смерть

Цінити й берегти.

Ми в цьому житті, як головні герої, 
У своєму романі або драмі, 
Страждаєм, любим, бережемо.
І сльози з гіркістю роняєм. 
Адже через клятий той момент,
Який їх спіткав так раптово, 
Як в тому трагічному романі, 
Де він - вона
Знайдуть своє кохання перше, 
Воно ж і стане тим останнім.
Так і не впізнаним у пристрасті таємним.

Про те, як вона могла б їх з'єднати, 
На тиху ніч, на все життя.
Але, що ж натомість дали?
А дали смерть і тіла, і душі.
Сльози є, образа? 
Звісно!

Вона залишиться у серці назавжди.
Не то тепло,
Не та любов з нічної мари.
Життя... воно ж таке.
Шукав її, страждав від страху,
Знайшов і радість разом взятих.
Не довго музика лунала,
І вже чутно тільки крик душі.
Тому цінити треба час життя та смерті,
Та берегти кохання й все, що є у тебе.

Адже кінець нам людям, невідомий.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше