Глава 27.

Зміну статусу в стосунках Джоанни й Кріса всі сприйняли, як так і мало бути. Канадець фактично жив в будинку Джо, лише іноді заїжджав в свою квартиру по якісь потрібні речі, але офіційно з’їхатись дівчина була ще не готова. Кріс це відчував, тому й не тиснув. Адже раніше він і мріяти не смів про те, що мав зараз! А тепер він міг вільно, не соромлячись нікого тримати за руку свою кохану, цілувати її, обіймати сидячі на дивані перед телевізором, пити з її чашки каву й злизувати з її верхньої губки вершки, які залишились від еклерів, які вона їла. А їх ночі? Шалені, наповнені смаком пристрасті й шепотом кохання. Кріс був щасливий і з усіх сил беріг це відчуття, не загадуючи на завтра.

В серпні, зі згоди Джо, приїхали сімейство Рок з Канади, щоб познайомитись із своєю онучкою і племінницею. Приймати гостей вирішили на ранчо. По-перше, там був великий будинок, в якому можна зручно розмістити всіх, а по-друге, сім’я традиційно збирались там в цей час, щоб побути разом, відпочити, відвідати ярмарок в містечку неподалік й взяти участь в родео, яке саме тоді там проходило.  Цього року Боббі приїхав в парі з Мері, Ділана й Меліси не було – вони ще не повернулись з весільної подорожі, а Браян з Енні приїдуть тільки на вихідні, бо їм не дали відпустку в лікарні, де вони працювали.

Родичі Кріса були в захваті від своєї онучки: дивились на неї зачарованими очима, грались, сміялись з її витівок. Особливо їх розчулювало, як дівчина закопилювала нижню губку перед тим, як заплакати. Точнісінько як це робив їх Кріс. Одного вечора Алекс збирала пірамідку і остання деталь ніяк не хотіла нанизуватись на стрижень. Дитина вже звично для себе випнула нижню губку й готувалась заревіти в усю силу своїх маленьких легень, як до неї підійшов дядько Ендрю.

• Алекс, ти МакКормік, - спокійно сказав він дитині, - Щоб там не написали в твоєму свідоцтві про народження твої батьки, а МакКорміки не плачуть, вони вирішують проблему.

Алекс надто серйозно для свого віку подивилась на дідуся, підвелась, з усього маху пхнула ніжкою пірамідку й з гордовитим виглядом пішла в інший куток кімнати, а всі присутні зірвались сміхом.

На ранчо до Кріса несподівано повернулась його невпевненість в собі. Він спостерігав як вправно всі МакКорміки почувають себе верхи на конях, як вони мітко стріляють, як вони привертають до себе увагу, де б не з’являлись й відчував себе нікчемою. Та навіть його маленька донька краще справлялась з поні, якого їй подарував дядько Ендрю ніж він! Тому хлопець домовився з конюхом про уроки верхової їзди. Вони починались ще вдосвіта, коли всі на ранчо ще спали.

• Доброго ранку! – несподівано для себе чує Кріс.
• Привіт, Боббі! – ніяково відповідає.
• Я люблю проїхатись на світанку, - розповідає кузен його коханої, - Верхи я забуваю про своє каліцтво й відчуваю себе нормальним.
• Ти і є нормальний, - заперечує йому канадець, - Нормальніший за багатьох інших, так точно.
• Дякую! – посміхається Боббі, - Я тобі дещо скажу, тільки ти не ображайся. Добре?
• Добре, - не розуміє про що мова Кріс.
• Ти ні чим не поступаєшся іншим хлопцям з оточення Джо, - говорить МаКормік, - Так, ти інакший, але не гірший!
• Всі вони високі, красиві, спритні, багаті! – не погоджується брюнет, - А я?
• А тебе вона кохає! – відповідає йому техасець, - Саме тому, що ти не такий, як ті, яких вона бачила навколо себе все життя! Подумай сам: чому вони розійшлись із Діланом?
• Не знаю, - знизує плечами Кріс.
• Тому що вони надто однакові! – пояснює Боббі, - Коли вони це зрозуміли, їм стало нудно один з одним. А з тобою їй цікаво! Означає це, що ти маєш опустити руки і не намагатись стати кращим заради неї? Ні! Але не потрібно й принижувати себе!
• А якщо їй набридне моя «несхожість»? – вагається хлопець.
• Знаєш, я колись спланував своє життя на багато років вперед, але один невдалий стрибок в гірське озеро, кардинально змінив мої плани, - сумно посміхається МакКормік, - Ми не можемо знати, що з нами буде! Ми не всесильні і не можемо нічого гарантувати! Тому ми маємо просто жити!
• Дякую! – канадець подає техасцю руку, а той потискає її у відповідь.

Ввечері вся компанія поїхали на ярмарок в містечко. Алекс залишили на ранчо під наглядом їх вірної домоправительки Аманди. Стів і Браян взяли участь у змаганнях родео, а всі інші вболівали за них зі своїх глядацьких місць. Емма Рок спіймала себе на думці, що надто часто думає про Стіва, найстаршого брата матері її племінниці, який кидав на неї гарячі погляди й весь час опинявся поряд: то притримає на сходах, то допоможе сісти в сідло, то подасть пиво. Еммі він також подобався: високий кремезний блондин з блакитними очима притягував до себе погляд. Джоанна, помітивши дивоглядки свого брата із сестрою свого коханого, пхнула останнього ліктем в бік й показала очима на це кіно.

• Це в нас сімейне, - всміхнувся Кріс.
• Що? – незрозуміла дівчина.
• Закохуватись в МакКорміків, - пояснив він й легенько поцілував її в губи.

Після змагань старше покоління вирішили їхати додому, а молодь пішли в караоке-бар. Чотири пари: Джо і Кріс, Емма й Стів, Браян та Емма й Боббі з Мері, пили пиво, їли шкідливі, але смачні місцеві снеки та волали пісні під мінус. А коли дійшла черга до канадця, то з’ясувалось, що половина з присутніх в закладі знають його пісні й зовсім непроти послухати їх в живу від автора. Відразу знайшлась гітара, хлопцю встановили барний стілець й прилаштували мікрофон. Імпровізований концерт закінчився вже після опівночі.

• Бой-френд МакКормік! Ви уявляєте? – обурювався Кріс із щасливою посмішкою на обличчі в машині дорогою назад на ранчо, - Вони запам’ятали мене як бой-френда їх МакКормік?
• Ну запам’ятали ж? – ґлузує з нього Стів, - Ще й прізвисько вигадали!
• Не переживай, вони швидко забудуть його, - пхає ліктем в свого брата Джоанна.
• Я б не був в цьому такий впевнений, - говорить її другий брат, - Містера Харта й досі всі називають «молодий Харт», а йому вже 82 роки! – вся компанія вибухає від сміху.
• Ми можемо попросити Люка МакКензі зробити татуювання з твоїм іменем тобі на лобі, - з серйозним виразом обличчя пропонує Боббі, - Тоді вони точно запам’ятають!
• Не дражніть мого коханого, - погрожує Джо, - А то я пригадаю, чому мене вчили на заняттях з карате!