Глава 15.

Джоанна сиділа на кришці унітазу і не вірила своїм очам. Ні, цього не може бути! Вона кілька разів заплющила, а потім відкрила очі, але картинка не змінилась: на тесті яскраво виділялись дві червоні смужки. Дівчина почула, що подруги повернулись в кімнату з побачення, швидко заховала прибор в свою косметичку, ополоснула лице холодною водою та вийшла з ванної кімнати.

Життя друзів входило в звичний ритм. Як би це жахливо не звучало, рана від вчинку Кріса поступово загоювалась в їх душах. На місце канадця в кімнату хлопців заселили нового хлопця, Лукаса. Він не грав у волейбол, але був приємним і спокійним. В нього міцною хваткою вчепилась Люсі й друзі постійно ґлузували з цього приводу. Волейбольна команда готувалась до нового змагання, тож хлопці весь час проводили на тренуваннях. Келлі й Белінда писали курсові роботи, а  Джоанна закінчила свій курс з психології і вже завтра мала одержати сертифікат підтверджуючий це.

Подруги про щось говорили, але дівчина їх не слухала. В голові крутилось одне: що ж робити? Варіант «позбавитись дитини» дівчина відкинула відразу. Не зможе вона вбити свідчення їх з Крісом кохання, хоч йому це «свідчення» і не потрібне. Батьки вчили їх з братами завжди нести відповідальність за їх вчинки. Їх ніколи не сварили, не карали, а вчили саме відповідати за те, що зробив. Вона закохалась, вона допустила секс без презервативу – отже вона буде відповідати за це. А якщо розібратись, то хіба дитина – це покарання? Ні! В неї буде дитина! Маленька крихітка: тепла і ніжна, якій вона, Джоанна, буде потрібна. В них буде своя маленька сім’я. Так! Хтось, щоб створити сім’ю, виходить заміж, а вона народить дитину! Дівчина посміхнулась самій собі.

• Джо, в тебе все добре? – здивовано переглянулись подруги.
• Так! – засміялась техаска, - В мене все більш ніж добре!

Джоанна обійняла й розцілувала подруг, а потім схопила телефон і вискочила з кімнати. В неї був план і вона побігла втілювати його в життя!

• Привіт, Джо! – нахилився і поцілував її в щоку Пітер, - Я запізнився?
• Ні, - посміхнулась дівчина, - Це я прийшла раніше!
• Щось вип’єш? – викликає чоловік офіціанта.
• Сік, будь ласка, - відповідає техаска.
• Не каву? – дивується фотограф, - Подвійний американо без цукру і молока?
• Ні! – грає бровами Джоанна, - Тепер тільки сік!

Нільсон робить замовлення і повертається до дівчини.

• В мене до тебе є одне прохання, - починає Джо, - Тільки спочатку ти маєш пообіцяти мені, що не розповіси про це жодній живій душі, принаймні поки що.
• Я зовсім тебе не розумію, - посміхається Пітер, - Але обіцяю, що нікому нічого не скажу!
• Дякую! – робить глибокий вдих білявка, - Я вагітна і мені потрібна фотосесія!
• Вітаю! – здивований фотограф, - Я зроблю звісно, але такі фотосесії, зазвичай, роблять на пізніших строках, - окидає її поглядом.
• Ти мене не зрозумів, - перериває його Джоанна, - Мені потрібні мої фото саме зараз для однієї справи, - і швидко додає сміючись, - Не переживай, все законно! Якщо все вийде, я виконаю свою тобі обіцянку.
• Яку? – все ще не розуміє Нільсон.
• Повернути тебе в бізнес!
• Тоді пішли! – чоловік бере Джо за руку і тягне в бік пляжу.
• Куди?
• Робити фотосесію!
• Але ж я без макіяжу?!
• А він і не потрібний! – обертається до неї фотограф, - Довірся мені!

І Пітер не підвів – фотографії були неймовірні!

Наступного дня зустріч у Джоанни була в одному з самих фешенебельних ресторанів в центрі Лос-Анджелесу. Дівчина була вдягнена відповідно: в блакитний брючний костюм і дорогі черевики в тон. В сумочці в неї лежали її вчорашні фотографії з пляжу й флешка. Білявка прийшла заздалегідь та зайняла столик біля панорамного вікна.

• Джоанно, дівчинко, яка я рада тебе бачити! – Люсінда Джейсон, жінка невизначеного віку, далека родичка її матері та, водночас, головний редактор Вог в Сполучених штатах, поцілувала повітря біля щік Джо.
• Доброго дня, Люсіндо! – ввічливо привіталась дівчина, - Ви як завжди взірець для наслідування!
• Дитинко, я тут у відрядженні на з’їзді видавців, в мене щільний графік, тож давай до справи? – примружила очі жінка, - Ти ж мене запросила, щоб про щось попросити? Чи моя інтуїція мене підводить?
• Ви, як завжди, праві, - посміхається родичці білявка, - Але не попросити, а запропонувати! – розставляє пріоритети МакКормік, якій вміння вести перемовини передалось разом із генетичним кодом.
• Я слухаю, - зацікавлено схиляє голову в бік редакторка.
• Я пропоную Вам цикл статей «9 місяців з життя вагітної матері-одиначки», - спокійно викладає суть своєї пропозиції Джоанна, - Фотографії, консультації лікаря, рекомендації психолога, поради юриста і щоденник про почуття жінки в цей період. Але жодних подробиць з особистого життя!
• Хто героїня? – після паузи цікавиться Люсінда.
• Я, - посміхається дівчина, - Це фотоматеріал для першої статті. Вона має вийти в найближчому номері, - на стіл лягає портфоліо.
• Пітер Нільсон, - відразу визначає автора міссіс Джейсон, відкривши альбом, - Ти впевнена? – підіймає очі від фото жінка і дивиться на Джоанну.
• Так! – твердо відповідає та.
• З’йомки будуть тут?

• Перші дві, потім – в Х’юстоні. Я повертаюсь додому, - Люсінда киває головою, приймаючи її відповідь.
• Мені потрібний текст першої статті, - говорить редакторка після паузи, - Завтра о 12-й я повідомлю тобі своє рішення.
• Чекатиму, - дівчина дістає із сумочки флешку і передає її родичці.
• До побачення, дівчинко! – граціозно підводиться жінка з-за столу.
• До побачення! – говорить в красиву спину Джо і видихає.