Глава 10.
Джоанна втомлено опустилась на своє ліжко в кімнаті гуртожитку і з насолодою зкинула черевики на підборах зі своїх ніжок. Коли вона зустрічалась з Крісом, дівчина не могла носити взуття на підборах, тому що вони з хлопцем були однакового росту – 175 сантиметрів і канадець себе некомфортно почував, якщо Джо ставала вищою його через підбори. Тоді МакКормік вважала це недоліком в їх стосунках, а зараз несподівано для себе, записала в великий плюс.
- Зараз ще зніму сукню і просто помру від щастя, - констатувала дівчина, підводячись з ліжка.
- Підтримую! – погодилась Келлі, заходячи в ванну кімнату.
- А поки будеш вмирати від щастя, розкажеш нам, коли це ти встигла заручитись з цим Майклом? І звідки він взагалі взявся? І чому ти нам нічого не розповіла? – підійшла до техаски Белінда, - А то я помру не від щастя, а лусну від цікавості! – додала сміючись.
- Може вже завтра? – не вірячи в успіх, запропонувала Джо, - Чверть на другу ночі.
- Раніше почнеш розповідати – швидше ляжемо спати! - не погоджується брюнетка.
- Ну добре, - зітхнула Джоанна і похлопала по місцю поруч із собою, запрошуючи і Келлі долучитись до їх з Бел бесіди, - Ми познайомились в офісі мого батька. Я привезла туди медичні документи мами, для оформлення страховки, а Майк приїхав за дорученням свого батька, вони з моїм татом бізнес-партнери.
- А чим займається цей Майкл Хантер? – запитує Кел.
- Кілька років тому він закінчив Єль і тепер працює в бізнесі своєї сім’ї. Хантери займаються будівництвом.
- Він старший за нас? – цікавиться Белінда.
- Так, йому 27 років.
- Зрозуміло, - киває головою брюнетка. – Що було далі?
- Далі було запаморочення, яке тривало 6 тижнів, - розводить руками Джо.
- В сенсі? – не розуміють дівчата, - Ти закохалась?
- В тому то й справа, що ні! – говорить Джоанна, - Він мені сподобався, я була зачарована, а хто б не був? – обводить вона поглядом подруг, - Знали б ви, як він залицявся?!
- Як?
- Польоти на гелікоптері на концерт Лінкін Парк в Даллас або на вечерю до його бабусі на ранчо Хантерів, світанок на яхті в океані, танці до ранку в якомусь клубі, - розводить руками техаска, - Він ніколи не повторювався і завжди це було феєрично! А знаєте як він зробив пропозицію?
- Ти ж розкажеш? – запитуючи стверджує Бел.
- Майк організував романтичну вечерю на даху найвищого бізнес-центру в Х’юстоні за три тижні після знайомства. Уявляєте? Тільки він, я, зорі та скрипаль, який грав Паганіні? Могла я сказати «ні»?
- І обручка з діамантом розміром з цеглину? – сміються подруги.
- І обручка! – погоджується Джо.
- Ух! Задачка! – зітхає брюнетка.
- Але три тижні знайомства? Пропозиція? – не розуміє Келлі.
- Я ж кажу: запаморочення! – а ще велика надія витравити з своїх думок Кріса, але в цьому техаска не зізналась би й під тортурами.
- А як відреаґувала твоя сім’я? – продовжує Кел.
- Звісно, були в шоці! – знизує плечами Джоанна, - Для переконання мене «не робити найбільшу дурницю в моєму житті», це слова мого тата, залучили навіть важку артилерію!
- Кого це? – не розуміє Белінда.
- Ділана! – сміється техаска.
- І вийшло? – сподівається Келлі.
- Ні!
- А сім’я Майкла? Як вони поставились до ваших заручин? – продовжує Кел.
- Вони спокійно це сприйняли, - потискає плечами Джо, - Їх сину 27, час одружуватись, я з пристойної сім’ї, психічно врівноважена, не повія і не наркоманка. Чому б і ні? Звичайний договірний шлюб. Тож наступного дня батьки Майка приїхали до нас додому із розпорядником весіль, звідси і дата 20 липня.
- Боже, який жах! – шокована каліфорнійка.
- Але ж ти, наче, все ж покинула Майка? – продовжує допит брюнетка.
- Так, але не через вмовляння друзів і рідних, - заперечує Джоанна.
- А через що?
- Я просто захотіла побачення, яке б було безкоштовним. Ну майже, - говорить техаска.
- Як це? – не розуміють дівчата.
- Всі його побачення вартували багато грошей, - пояснює вона, - Розумієте? Легко, коли вони в тебе є?
- А вони в нього є?
- Так, Хантери – це «старі гроші», як кажуть в Техасі, - підтверджує Джоанна, - Тому я захотіла опустити його на рівень простих людей.
- І що ж він зробив? – продовжує допит Бел, очі якої вже злипаються, але вона мужньо тримається.
- Майкл запросив мене на ночівлю в пустелі в наметі, - розповідає Джо, - Спочатку все було добре: ми швидко доїхали, вибрали місце на пагорбі, щоб милуватись заходом сонця, а потім і світанком, він вправно поставив намет і розвів багаття, ми смажили сосиски й пили пиво, якоїсь миті я вирішила взяти кардиган з машини і випадково захлопнула двері, а ключ залишився на передньому сидінні.
- Упс! – перезирнулись дівчата.
- Це для нас «упс»! А для Майкла це виявилось трагедією! – обурюється техаска, - Адже йому довелось розбити скло його ж геліка каменем.
- Неприємно, - погоджуються подруги.
- Неприємно? Чули б ви як він сварив мене! З якою швидкістю зібрав речі і повіз нас назад! – обурюється дівчина, - Він не замовкав всю дорогу і нарешті я не витримала, змусила його зупинитись на заправці, вийшла, зателефонувала Ділану і попросила мене забрати звідти.
- І Майкл залишив тебе одну вночі на тій заправці? – шокована Келлі.
- Ні! – заперечує Джо, - Він дочекався МакКея і тільки тоді поїхав ремонтувати свою дорогоцінну машину!
- Добре хоч так, - робить висновок Бел, - А чому ти покликала Ділана, а не братів?
- Тому що брати б влаштували бійку, що потім власне і сталось, а МакКей тримав себе в руках. Окрім того, Браян або Стів обов’язково б сто разів повторили «ми ж тобі говорили!» і згадували б це ще тисячу років, хоча вони і так згадуватимуть, - пояснює техаска, - Наступного ранку Майкл прислав мені букет квітів і листівку із словами вибачення, а я повернула все це разом із обручкою, взяла квиток і прилетіла сюди, - завершує свою розповідь.
- А він приїхав за тобою, - робить висновок Кел, - І налаштований серйозно! Що ж ти будеш робити?
- Завтра затисну його в кутку і докладно поясню, чому ми не можемо бути разом! – відрізає Джо і вкладається в ліжко, - Я спати!
- А може тобі не поспішати? Що не кажи, а ви з ним красива пара! – мрійливо говорить Белінда і також йде на своє ліжко, а Келлі просто мовчки вимикає світло.